Розкопки проводились у жовтні-листопаді 1996 р. зусиллями спільної експедиції ІА НАН України та КДПУ ім. М. Драгоманова. Під час розкопок було досліджено 148 м² площі пам’ятки, де знайдено залишки дев’яти поховань (№№ 18-26). Таким чином, загальна досліджена на могильнику площа за два роки роботи експедиції склала 388 м² і тут розкопано 26 поховань.

В межах розкопів у 1996 р. досліджено окремі поховання та ділянки культурного шару могильника. Серед поховань - два здійснені за обрядом трупопокладення, сім комплексів являли собою залишки трупоспалень.

Всі трупопокладення дитячі (№№ 19, 23) і здійснені на глибині до 1,0 м. В жодному випадку для трупопокладень простежити контури поховальних ям не вдалося. Поховані були орієнтовані головами на північ. Обидва поховання інвентарні. Одне з них мало чотири гончарні посудини, друге лише залізний вироб невеликих розмірів у вигляді спіралі.

Трупоспалення представлені кількома різновидами поховань - з перепаленими кістками в урнах (2), з компактним скупченням кальцинованих кісток (3) та компактним скупченням кісток, перекритих шаром битого посуду (2). Серед останніх досліджені досить складні за впорядкуванням залишків спалення поховання 20 та 21.

Так, поховання 21 складалося з чотирьох окремих скупчень, розташованих одне від одного на відстані від 0,3 м до 1,4 м (рис. 1). Глибина залягання скупчень знаходилась між 0,4 м та 0,7 м. Залишки спалення складалися з перепалених кісток, уламків гончарного посуду та іншіх речей. Всі чотири скупчення є залишками одночасового поховання, оскільки всі вони пов’язані між собою наявністю фрагментів від гончарного посуду, які доповнюють один одного (рис. 1).

Рис. 1.

Рис. 2.

Центральне скупчення мало складну стратиграфію і складалося з потужного шару битого посуду, під яким знаходилася компактна лінза кальцинованих кісток, яка в свою чергу була накрита половиною вази (рис. 2).

Всього з поховання походять уламки не менше як від 13 гончарних та 1 ліпної посудин. Крім фрагментів глиняного посуду в похованні знайдено уламки скляного посуду, пряслице, уламки гребеню, намистин, бронзова платівка від відерцеподібної підвіски (рис. 3-4).

Інвентар із досліджених на могильнику поховань переважно представлений посудом і лише в декількох випадках це були пряслиця, намистини, фібула, острога, відерцеподібні підвіски, уламки гребенів та скляних намистин. Гончарний посуд з поховань представлений усіма основними формами, характерними для черняхівської культури. Слід відмітити досить цікаву орнаментальну композицію, якою була прикрашена ваза з трупоспалення 20 (рис. 3). У двох похованннях, крім гончарної кераміки, знайдено окремі фрагменти посуду, виліпленого від руки.

В межах всіх розкопів досліджено культовий шар могильника. Планіграфічно знахідки концентруються поруч з похованнями. З огляду на стратиграфію, більшість знахідок походить з горизонту від 0,3 м до 0,6 м від сучасної поверхні. Вони представлені уламками гончарної та ліпної кераміки, кальцинованими та інгумованими кістками людини, вкрапленнями вугілля і т.п. Також, за межами поховань, знайдено багато індивідуальних знахідок.

Керамічний комплекс могильника складається з уламків гончарного та ліпного посуду. Останній становить приблизно 10% від загальної кількості кераміки. Форми цього посуду, характер обробки поверхні та глиняного тіста наближає його до посуду київсько-пеньківського типу. Серед індивідуальних знахідок із шару є намистини із скла та мінералів, пряслиця, уламки виробів із скла, заліза та бронзи тощо. Переважна частина знахідок як із поховань, так і з шару має виразні сліди пошкодження та обпалення.

Сукупність серії знахідок з культового шару та поховань - двощиткова фібула, острога, фрагменти від скляних кубків - дозволяють датувати досліджену частину могильника в межах другої половини 4 ст. - початком 5 ст.

Рис. 3.