|
Розкопки пізньопалеолітичної стоянки Анетівка 22 в 1994
році
В.Я. Диханов,
Пізньопалеолітична стоянка Анетівка 22
була відкрита в 1983 р. [Станко
1989]. В жовтні 1993 р.
Миколаївська експедиція
ІА НАН України під керівництвом В.Н. Фоменко
в розкопі сабатинівського
поселення
Шуцьке I на глибині 0,8-1,9
м відшукала пізньопалеолітичні
крем’яні вироби і фауністичні
рештки. В 1994 р. в складі цієї
ж експедиції автором було досліджено 63 м2
(7?9 м) площі
стоянки.
Рис. 1. Крем’яні вироби зі стоянки Анетівка
22 : 1-6 - горизонти 1-2; 7-15 -
горизонти 3-4.
Стоянка знаходиться на лівому схилі
палеодолини р. Бакшали в
500-600 м від місця її впадіння
в р. Південний Буг. Археологічні
рештки знайдені в відкладах делювіального
шлейфу потужністю 0,5-1,3 м,
перекриваючого алювіальні піски давнього
русла р. Бакшали. Делювіальний
шлейф виклинюється до східного борту
розкопу. Потужність розповсюдження
артефактів неоднакова :
біля східного борту розкопу вона
складає 0,6 м (гл. 0,8-1,4 м),
біля західного - 1,4 м (гл.
0,8-2,2 м).
Інвентар стоянки виготовлено з місцевого
кременю темно-сірого або оранжево-буроватого
кольору. Відклади його знайдені на
протилежному схилі річки на рівні другої
надзаплавної тераси. В процесі дослідження
делювіальні відклади були поділені на 4 горизонти
потужністю 20-25 см. Щільність
крем’яних виробів у горизонтах
неоднакова : чорнозем Б (гл.
до 1 м) -
39 екз.; гор. І (гл. 1,00-1,20 м)
- 123 екз.; гор. 2 (гл. 1,20-1,40 м)
- 60 екз.; гор. 3 (гл. 1,40-1,65 м)
- 193 екз.; гор. 4 (гл. 1,65-1,90 м)
- 142 екз.; траншея (гл. 1,90-2,20
м) - 14 екз.
Всього зібрано 571 кремінь. Мікростратиграфічні
спостереження дозволили встановити, що
найвища концентрація кремлю припадає на
нижній мікрогоризонт гор. 3 та верхній мікрогоризонт
гор. 3 та верхній мікрогоризонт гор. 4.
Морфологія крем’яного інвентаря та техніко-типологічний
склад виробів у горизонтах також неоднакові.
Відщепи складають у всіх горизонтах 48-55%
виробів. Однак співвідношення пластин і відщепів
у горизонтах відрізняються :
для гор. 1 це співвідношення складає 1 :
3,5; для гор. 2 - 1 : 7,25; для
гор. 3 - 1 : 15,8; в гор. 4 і
траншеї пластини зовсім відсутні.
За результатами техніки первинної
обробки кременю інвентар 3 та 4 горизонтів
істотно відрізняється від інвентаря
верхніх горизонтів, що дозволяє виділити 2
культурно-хронологічних горизонти -
шари 1 і 2 та 3 і 4.
В першому культурно-хронологічному
горизонті знайдено 4 вироби з вторинною
обробкою (2,19%). Вироби ці вкрай невиразні
: кутовий різець, анкош, відщеп
з ретушшю та вістря.
В колекції другого культурно-хронологічного
горизонта 25 виробів із вторинною обробкою
(7,46%). Чотири вістря, масивне скребло (8 см),
чотири різці - три
кутові та один серединний аналогічні вістрям
і скреблам Анетівки 13 та Зеленого Хутору
II. Більшість знарядь, як і на
Анетівці 13, виготовлено на осколках.
Аналіз планіграфічного і стратиграфічного
розподілу інвентаря стоянки дозволяє
припустити, що досліджена площа є периферією
стоянки. Матеріали верхніх горизонтів
близькі до інвентаря Анетівки 1 (на думку В.Н.
Станко); колекція нижніх горизонтів схожа з
матеріалами Анетівки 13. Подальше дослідження
цієї пам’ятки має виключно важливе
значення і безперечно дозволить більш чітко
з’ясувати стратиграфію та хронологічну
послідовність пам’яток в долині р. Бакшали.
Синтаксис сноски:
В.Я. Диханов. Розкопки пізньопалеолітичної стоянки Анетівка 22 в 1994 році // Восточноевропейский археологический журнал, 1(14) январь-февраль 2002, (http://archaeology.kiev.ua/journal/010102/dykhanov.htm)
|
|