|
Робота експедиції Мезинського археологічного музею
В.Е. Куриленко,
У 3 км південніше с. Свердловки (Коропського
р-ну Черніговської обл.), в балці Хвостинка,
по трасі газопроводу біля поселень доби
бронзи і заліза знайдено стріловидний “курган”,
зорієнтований на північ (6,2?4,4
м, висота - 1,3 м).
Круглорічне вивчення його “гномона”
виявили, що вона з довгою
віссю “кургана” зливається лише в час
весняної сівби - 8 травня.
“Курган”, мабуть,
репрезентує “сонячний
календар-годинник” - показчик
часу сівби.
В Хоромках-2 ПН (дворище
генерала Шульги в Мезині), в шарі 66 см,
знайдено кераміку колочинської
і ямково-гребінцевої культури.
В с. Курилівка в ур. Лісництво, по
заповіту І.І. Артеменка, шукали могильник
доби бронзи, що “повинен лежати”
східніше поселень Курилівка 3, 4, 5. Але
периметр піщаної кручі 7 м заввишки (де траплялась
кераміка) обрізано ерозією. Могильник не
знайдено. В 80 м західніше кручі - на руслі колишнього
струмка Геніна криниця, де знайдено розвал
посудини ранньої сосницької культури, простежено
слід стародавнього поля. Його 18 см шар
аллювію настилає масив білої глини і
підстілає 40 см шар гумусу.
На Свердловському городищі в гирлі р.
Головесни виявлено більшість юхнівської
кераміки і гібрид сосницької,
бондарихінської і лебедівської культури-2,
“передюхновську” кераміку з грубими відтисками
гребінки, розчосами. Виявлення в її шарі на
Поповій залізного цвяха підтверджує тезу
про появу тут заліза і фортець не в V, а десь
не пізніше VII ст. до н.е. Сліди ліпної
роменської кераміки пов’язують це
городище і з роменським (багатошаровим)
поселенням Затон, що лежить в 1 км нижче.
Хоромки Свердловські. Похила тераса між
ярами і 1 та 2 городищами. Тут в саду, в 80 км
від Десни, між яблунями, на глибині 15-20 см,
вперше знайдено кремінь і кераміку доби
бронзи. На Пузирьові північному (мис 30-ти
метрової висоти в 120 м від Десни) вивчено
залишки роменської напівземлянки,
зорієнтованої на північ, опущеної на 88 см
вниз. Знайдені зразки ліпної і значну
кількість кружальної кераміки X ст.,
скловидних шлаків, крицю, болотну руду,
тигельки, шиферні пряслиця. Їх настилає
стерильний шар делювіального лесу, вище
якого лежить білоглиняна кераміка з горнів
X ст. з міста Радичева (IX-XIII ст.), що лежить в 5
км нижче. Отже гіпотезу про абсолютний
імпорт кружальної роменської кераміки в
регіон варто переглянути. Вона вірна, схоже,
для “степових поселень” - Партизан 1, 2,
біля м. Мени, де ні глин ні пісків нема. Біля
Мезина вони всюди. Лише на Пузирьовім
виявлено наступні групи кераміки :
імпортної з “візантійським хрестом” на
денці; радичевської, місцевої
малоякісної кружальної і ліпної.
На Свердловському городищі 4 (могилки),
відкритим нами в 1993, по Д.Г. Гумилевському
був мисливський табір сіверських князів. В
насипному шарі гумусу 1,3 м знайдено в
розкиді кістки тварин, кераміку доби
бронзи, “передюхновську”, юхнівську,
кружальну ранню і пізню, а внизу в кар’єрі -
залишки великого (кілька кімнат)
підземелля з тесаними дошками. Городище,
насипане в післяюхновську добу, майже
зрито.
На ПдСх косі Свердловського острова ПД, в
шарі до 80 см знайдено дніпро-донецьку,
ямково-гребінцеву, середньодніпровську
кераміку і кераміку X-XIII ст. На 1 км східніше -
на Високій Гриві знайдено під 45 см піску
суцільний масив залізної болотної руди. На
дюні Дубина, ПД, в уламку дніпро-донецької
кераміки виявлено відтиск пшениці. Тут
зібрані вироби з пісковику, з нього вироблено
і дві цеглини 7 см товщини, знайдені в шарі
неоліту на черепиці “в Десні” на 1 км
південніше Дубини. Сліди заплившого рову
17 ст. від дитинця м. Коропа знайдено в
траншеях на схід від будинку культури.
Синтаксис сноски:
В.Е. Куриленко. Робота експедиції Мезинського археологічного музею // Восточноевропейский археологический журнал, 1(14) январь-февраль 2002,
(http://archaeology.kiev.ua/
journal/010102/kurilenko.htm)
|
 |