1(14), январь-февраль 2002
. . .
.
»  HOME | ENG
.
.
.
.
 

Робота експедиції Мезинського археологічного музею


В.Е. Куриленко,
Мезин

У 3 км південніше с. Свердловки (Коропського р-ну Черніговської обл.), в балці Хвостинка, по трасі газопроводу біля поселень доби бронзи і заліза знайдено стріловидний “курган”, зорієнтований на північ (6,2?4,4 м, висота - 1,3 м). Круглорічне вивчення його “гномона” виявили, що вона з довгою віссю “кургана” зливається лише в час весняної сівби - 8 травня. “Курган”, мабуть, репрезентує “сонячний календар-годинник” - показчик часу сівби.

В Хоромках-2 ПН (дворище генерала Шульги в Мезині), в шарі 66 см, знайдено кераміку колочинської і ямково-гребінцевої культури.



В с. Курилівка в ур. Лісництво, по заповіту І.І. Артеменка, шукали могильник доби бронзи, що “повинен лежати” східніше поселень Курилівка 3, 4, 5. Але периметр піщаної кручі 7 м заввишки (де траплялась кераміка) обрізано ерозією. Могильник не знайдено. В 80 м західніше кручі - на руслі колишнього струмка Геніна криниця, де знайдено розвал посудини ранньої сосницької культури, простежено слід стародавнього поля. Його 18 см шар аллювію настилає масив білої глини і підстілає 40 см шар гумусу.

На Свердловському городищі в гирлі р. Головесни виявлено більшість юхнівської кераміки і гібрид сосницької, бондарихінської і лебедівської культури-2, “передюхновську” кераміку з грубими відтисками гребінки, розчосами. Виявлення в її шарі на Поповій залізного цвяха підтверджує тезу про появу тут заліза і фортець не в V, а десь не пізніше VII ст. до н.е. Сліди ліпної роменської кераміки пов’язують це городище і з роменським (багатошаровим) поселенням Затон, що лежить в 1 км нижче.



Хоромки Свердловські. Похила тераса між ярами і 1 та 2 городищами. Тут в саду, в 80 км від Десни, між яблунями, на глибині 15-20 см, вперше знайдено кремінь і кераміку доби бронзи. На Пузирьові північному (мис 30-ти метрової висоти в 120 м від Десни) вивчено залишки роменської напівземлянки, зорієнтованої на північ, опущеної на 88 см вниз. Знайдені зразки ліпної і значну кількість кружальної кераміки X ст., скловидних шлаків, крицю, болотну руду, тигельки, шиферні пряслиця. Їх настилає стерильний шар делювіального лесу, вище якого лежить білоглиняна кераміка з горнів X ст. з міста Радичева (IX-XIII ст.), що лежить в 5 км нижче. Отже гіпотезу про абсолютний імпорт кружальної роменської кераміки в регіон варто переглянути. Вона вірна, схоже, для “степових поселень” - Партизан 1, 2, біля м. Мени, де ні глин ні пісків нема. Біля Мезина вони всюди. Лише на Пузирьовім виявлено наступні групи кераміки : імпортної з “візантійським хрестом” на денці; радичевської, місцевої малоякісної кружальної і ліпної.



На Свердловському городищі 4 (могилки), відкритим нами в 1993, по Д.Г. Гумилевському був мисливський табір сіверських князів. В насипному шарі гумусу 1,3 м знайдено в розкиді кістки тварин, кераміку доби бронзи, “передюхновську”, юхнівську, кружальну ранню і пізню, а внизу в кар’єрі - залишки великого (кілька кімнат) підземелля з тесаними дошками. Городище, насипане в післяюхновську добу, майже зрито.

На ПдСх косі Свердловського острова ПД, в шарі до 80 см знайдено дніпро-донецьку, ямково-гребінцеву, середньодніпровську кераміку і кераміку X-XIII ст. На 1 км східніше - на Високій Гриві знайдено під 45 см піску суцільний масив залізної болотної руди. На дюні Дубина, ПД, в уламку дніпро-донецької кераміки виявлено відтиск пшениці. Тут зібрані вироби з пісковику, з нього вироблено і дві цеглини 7 см товщини, знайдені в шарі неоліту на черепиці “в Десні” на 1 км південніше Дубини. Сліди заплившого рову 17 ст. від дитинця м. Коропа знайдено в траншеях на схід від будинку культури.




Синтаксис сноски:
В.Е. Куриленко. Робота експедиції Мезинського археологічного музею // Восточноевропейский археологический журнал, 1(14) январь-февраль 2002, (http://archaeology.kiev.ua/
journal/010102/kurilenko.htm)

.
 

© 2002 Восточноевропейский археологический журнал

.

. . .
.
.  Комментарии .
.

 

Комментарии: записей - *
» Читать / Комментировать