2(3), март-апрель  2000    

Розкопки у місті Очаковi в 1994 році

Бєляєва С.О., Корпусова В.М., Смiленко А.Т., Якубов В.М.
Інститут археології НАН України
 

Протягом двох мiсяцiв археологiчна експедицiя Iнституту археологiї НАН України продовжувала розкопки iсторичного центру м. Очакова завдяки фiнансовому забезпеченню робiт Миколаївським центром iсторико-археологiчних дослiджень та Очакiвською мiськрадою.

В ур. Левада здiйснено подальше розкриття житлового кварталу навколо найдавнiшої фортецi мiста. Розкритi будiвлi належать до чотирьох будiвельних перiодiв. Особливий iнтерес становить багатокамерна споруда, в якій вже вiдкрито чотири примiщення, але остаточне планування ще не з’ясовано, оскільки частина будiвлi ще знаходиться пiд бортами розкопу. Конструктивною особливiстю споруди є використання двох видiв будiвельних матерiалiв для кладки стiн : вапняку та сирця. Нижню частину стiн складено з щiльно пiдiгнаних та оброблених каменiв вапняку на глиняному розчинi, переважна бiльшість блокiв пiдпрямокутнi за формою у планi. Вапнякова кладка збереглася до 6-7 рядкiв заввишки. Верхню частину стiн складено з сирцевої цегли прямокутної у планi, яка також збереглася на 6-7 рядiв. За реконструкцiєю частини стiн, що збереглися, їх загальна висота сягає 1,1-1,3 м. Стiни однiєї з камер будiвлi пiдмазанi глиною iз слiдами побiлки та загладжування пучком трави. Пiвнiчна частина будiвлi має слiди перебудови. Тут був пройом у кам’яній частині стiни, закладений пiзнiше вапняком. Вiрогiдно, у будiвлi були вiкна, про що свiдчать знахiдки уламкiв зеленкуватого скла округлої форми. В той же час обпалювального пристрою поки що не виявлено, але вiд нього зберiгся уламок зовнiшнього покриття - фрагмент свiтлоглиняної полив’яної кахлi зеленого кольору. У примiщеннях знайдено велику кiлькiсть керамiчного посуду - кухонного та столового, але з переважанням останнього. Вражає також i досить значний обсяг залишків зернiвок культурних рослин, якi передано до палеоботанiчних визначень. Останнє особливо стосується пiвнiчної частини будiвлi, примiщення якої не мали слiдiв обмазки глиною i, можливо, виконували господарчу функцiю.

За археологiчними матерiалами багатокамерна споруда вiдноситься до другої половини XVII - першої половини XVIII ст.

У пiвнiчній частині розкопу розпочато розкриття ще одного примiщення, частина якого знаходиться пiд бортами розкопу. Як i в попереднi роки, на пiвденному боцi дiлянки на глибині 1,85 м досить вузькою смугою зафiксовано розташування поховань. У минулому роцi тут також вiдкрито поховання молодої людини - чоловiка зi слiдами насильницької загибелi на черепi небiжчика. Вiд поховання залишився череп та окремi кiстки. Цiкаво, що череп знаходився на пiдсипцi з пiску, пiд ним знайдено монету поганої збереженностi, вiрогiдно, схiдного походження.

Речовий матерiал культурного шару житлового кварталу належить досить широкому хронологiчному дiапазону, здебільшого вiд XVI до XIX ст., але деякi речi мають бiльш раннє датування i за аналогiями вiдносяться до кiнця XIV-XV ст. Основну масу знахідок складає керамiка : кухонна, столова, тарна. Турецька, українська, литовська, молдавська, вiзантiйська i навiть китайська за походженням, вона характеризує широкий рiзноетнiчний спектр матерiальної культури. Знайдено також свiтильники з глини, рiзноманiтнi люльки. Представлені й вироби з кiстки, залiза (вудила, фрагмент кетменя, цвяхи та iн.). З прикрас - вита бронзова заколка, намистини з коралiв та бiрюзи. Знайдено також декiлька росiйських та схiдних монет.

У розкопi бiля колишньої синагоги, що дослiджується протягом декiлькох рокiв, виявлено розвал кладок примiщень, зруйнованих внаслiдок бомбардування пiд час вiйськових дiй. Тут, при обстеженні невеликої ділянки, зафiксовано 10 ядер та уламки принаймнi двох бомб. Серед найбiльш цiкавих знахiдок цiєї дiлянки - великий ольвiйський ас, який виявлено у турецькому шарi. Також знайдено велику кiлькiсть керамiки, зокрема, високохудожнього фаянсу, люльки, бронзовий чайник.

Загальна площа дiлянок, вiдкритих у цьому роцi, - 112,5 м2, глибиною вiд 1,7 до 3,5 м.


Вверх | Home | Сервер


© 1999 Восточноевропейский археологический журнал. All rights reserved.
Лаборатория аналитических исследований НИИПОИ МКИ Украины.