"...Авторы грабительских раскопок составили чертеж, который после долгих переговоров они передали для копирования авторам настоящей статьи. Кроме этого они предоставили сделанные ими очень непрофессионально рисунки многих находок, размеры которых неизвестны. Они предложили также для покупки сохраненную ими на память одну-единственную золотую бляшку из склепа. Хотя мы ее купить не смогли, но описали и измерили. Предоставленные нам материалы оказались настолько интересными для изучения древнего города Никония и его связи со скифским царем Скилом, что мы, несмотря на некоторую необычность исследования этого археологического комплекса, считаем необходимым его опубликовать."

"На основании рассмотренных выше материалов можно сделать вывод о том, что в урочище Роганина в IХ в. располагался салтовский ремесленный центр, связанный с товарным производством гончарных кухонных горшков. Об этом свидетельствует ряд фактов: обособление данного вида производственной деятельности от общехозяйственного комплекса и локализация его на ограниченной территории памятника рядом с жилищами; высокотехничные производственные сооружения - двухъярусные обжигательные горны; высокое качество и узкий профиль выпускаемых изделий; стандартизация объёма и орнаментации при выпуске массового материала; использование уникальных видов клейм."

"В басейні Хоролу відомі пам’ятки, що дали матеріали всіх періодів неолітичної доби. Завдяки цьому ми маємо можливість простежити основні етапи місцевого неоліту. Ймовірно, на Хоролі, як і в цілому на Полтавщині, дніпро-донецька культура склалася на основі місцевого пізньомезолітичного населення донецької культури та прийшлих з Надпоріжжя носіїв кукрекських культурних традицій. Пам’ятка в ур. Дубове свідчить, що у другій половині V тис. до н. е. мешканці Похоролля вже перейшли на неолітичний етап розвитку. В кінці V - першій половині ІV тис. до н. е. вони розвивалися під потужним впливом культур східніших та південніших територій, що відбилося в інвентарі дніпро-донецьких пам’яток другого періоду, представлених на Хоролі матеріалами Ковалів, Турбаїв і, частково, Федорівки 2 та Лисичого Горбу. В середині - другій половині ІV тис. до н. е. дніпро-донецьке населення цих територій поступово зникає під тиском носіїв есманського та скуносівського типів культури ямково-гребінцевої кераміки, що залишили по собі матеріали, виявлені у Лисичому Горбі та Федорівці 2."

"Исследование фрагментов тканей из Рыжановского кургана показывает, что жители различных регионов Скифии имели опыт обработки растительного сырья и шерсти, умели получать ткани не только полотняной структуры, но и саржевой, и более сложной - с узорным переплетением."

"Полученные в ходе петрографического исследования данные достаточно определенно характеризуют источники сырья. Для их интерпретации важно выявить определяющиеся этими источниками сырья особенности. Для образцов сероглиняных амфор такими особенностями выступает тип и форма пор, наличие и соотношения типов уже описанных минеральных включений, состояние керамического цемента - степень его карбонатизации и лимонитизации."

"Структура бази, згідно з загальною класифікацією об’єкта, є ієрархічною та містить декілька основних рівнів: курган, поховання, матеріал. На рівні конкретної пам’ятки - кургану - передбачений зв’язок з набором окремо визначених атрибутів що забезпечують можливість фіксації географічного розташування об’єкту а також даних про автора розкопок - власника відкритого листа на здійснення польових досліджень. Врахована також необхідність посилання на джерела (наукові звіти про археологічні дослідження пам’ятки) та публікації матеріалу."