2(9), март-апрель  2001    

Досвід створення електронної інформаційно-пошукової системи на матеріалі поховальних пам’яток доби енеоліту-бронзового віку степової України

В.І. Піоро
Київський національний універсітет
ім. Т. Шевченка


Від часів становлення археології як науки накопичено величезну кількість різноманітного матеріалу, що з року в рік збільшується. У зв’язку з цим все більш актуальною стає проблема всебічного обліку даних для забезпечення їх зручного пошуку, відбору та первинної наукової обробки. Сучасні технічні засоби надають широкі можливості для створення електронних банків даних, дозволяють зберігати, впорядковуючи за певними ознаками, інформацію різного типу (текст, малюнки, аудіо- та відеозаписи). Спроба розробки подібної комп’ютерної інформаційно-пошукової системи була здійснена в 1998 р. на кафедрі археології та музеєзнавства історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. В її фондах, за довгі роки (1974-1994) експедиційних досліджень курганів в надчорноморських степах, зібрано значні матеріали, на основі яких і була побудована база даних “Поховальні пам’ятки енеоліту-бронзового віку степової України”.

Запорукою ефективного функціонування спеціальних програм для обліку та обробки археологічних джерел за допомогою комп’ютера є проведення, на стадії проектування, грунтовного аналізу вихідних даних та побудова розгалуженої інформаційної моделі предметної області [Жарких 1997, с. 43]. Це ж, в свою чергу, тісно пов’язано з цілим комплексом проблем формалізації даних, класифікації та типології археологічного матеріалу, й використання методів статистичного аналізу, що, до речі, привернули увагу дослідників ще задовго до винайдення електронно-обчислювальної машини [наприклад, див.: Bourdeau 1888; Веретенников 1914; Городцов 1901; 1927; а також: Квирквелия 1981; Количественные методы в зарубежной исторической науке… 1988; Піоро 2000], та, звичайно, неможливе без врахування попереднього досвіду неодного покоління вчених. Протягом вже понад ста років пошуків в області теорії і практики застосування формалізовано-типологічних та кількісних методів в історико-археологічних дослідженнях, відношення вчених до них в різні часи було неоднозначним. Певний час, особливо в 50-60 рр., навіть була характерна певна переоцінка як методу взагалі так і можливостей електронно-обчсилювальної машини. Часом намагання формалізованого представлення даних та їх статистична обробка перетворювалась на самоціль, результати чого, звичайно, не мали важливого практичного значення. Тому, ці методи мусять сприйматись лише як допоміжний інструмент, а їх впровадження в науково-дослідний процес має відповідати реальним потребам. Одним з найдоцільніших напрямків, на нашу думку, є електронний облік матеріалу та первинна його обробка (впорядкування, відбір за певними ознаками) за допомогою комп’ютера, виходячи з чого і проводились відповідні роботи на кафедрі археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

На стадії розробки інформаційної моделі та проектування бази даних аналіз поховальних пам’яток, які є цікавим поліінформативним джерелом, вимагає особливої уваги. Однак, не дивлячись на структурну складність та багатозначність, поховальні пам’ятки уявляють собою масиви більш-менш однорідної інформації (відомості про поховальні конструкції, положення похованого, інвентар й т.п.), що і дає можливість підготувати дані для подальшої роботи [Генинг, Борзунов 1975, с. 43; Генинг, Бунятян, Пустовалов, Рычков 1990, с. 40-44]. З метою всебічного відображення пам’ятки та якомога більшого охоплення інформації, що зафіксована, виділено ряд елементарних ознак, окреслено основні принципи їх взаємозв’язку.

Таблиця 1.

Структура бази, згідно з загальною класифікацією об’єкта, є ієрархічною та містить декілька основних рівнів: курган, поховання, матеріал (табл. 1). На рівні конкретної пам’ятки - кургану - передбачений зв’язок з набором окремо визначених атрибутів що забезпечують можливість фіксації географічного розташування об’єкту а також даних про автора розкопок - власника відкритого листа на здійснення польових досліджень. Врахована також необхідність посилання на джерела (наукові звіти про археологічні дослідження пам’ятки) та публікації матеріалу.

Реалізація проекту здійснювалась засобами Microsoft Access 97, в результаті чого й постала база даних “Поховальні пам’ятки енеоліту-бронзового віку степової України”, що уявляє собою складну реляційну систему й призначена для введення, збереження, сортування й відбору текстової та графічної інформації.

Кожному рівневі інформаційної моделі відповідає певна кількість таблиць, в яких представлені відповідні ознаки для опису конкретного об’єкту. Так, в таблицях, що належать до першого рівня (“Курган”, “Курганна група”, “Ілюстрації-курган” та ін.) передбачена ідентифікація пам’ятки за її географічним розташуванням, роком проведення розкопок та номером кургану, а також, за зрошувальною системою та номером угоди з замовником (оскільки роботи проводились госпдоговірною експедицією науково-дослідної частини Київського університету в зонах будівництва меліоративних систем), збереження даних про курган (топографія, приналежність до курганної групи, висота, діаметр, форма та структура насипу, загальна кількість поховань і т. п.); ілюстрацій, що безпосередньо відносяться до кургану (зовнішній вигляд, план, креслення розрізів та ін.).

Опис поховання (положення в курганному насипу, тип поховальної конструкції, розміри та орієнтація могильної, вхідної ями, кількість похованих, основні відомості про обряд, культурна та хронологічна приналежність, фотографії, креслення та ін.) міститься в таблицях другого рівня (“Поховання”, “Ілюстрації-поховання”, “Перекриття/заклад”).

Інформація про похованого (поза, орієнтація, вік, стать, збереженість), супутній інвентар (форма, розміри, матеріал, техніка виготовлення, орнамент, ілюстрації та ін.), характер перекриття/закладу (опис, розміри та ін.) розміщується у відповідних спеціальних таблицях третього рівня (“Антропологія”, “Матеріал”, “Ілюстрації-матеріал”, “Заклад” та ін.).

Завдяки системі реляційних зв’язків між таблицями, можливий відбір даних за будь-якою комбінацією ознак, що представлені в базі.

Рис. 1.

Зручний інтерфейс дозволяє автоматизувати введення, сортування та відбір інформації, складання інформаційних звітів і т. п., що робить програму доступною та зрозумілою навіть для непрофесійного користувача. Напрямок та вид робіт обирається за допомогою “Головної панелі управління” (рис. 1). Для введення інформації використовуються спеціальні форми (рис. 2-9). Сортування, відбір і перегляд даних виконується за допомогою звітів та запитів.

Рис. 2

Рис. 3

Рис. 4

Рис. 5

Рис. 6

Рис. 7

Рис. 8

Рис. 9

Посилання на літературу відбувається на рівні поховання й здійснюється за допомогою спеціальної бази даних “Література” (рис. 10-11).

Рис. 10

Рис. 11

Складена база даних знаходить застосування в науково-дослідній роботі, для вирішення важливих питань з історії суспільства та культури епохи міді-бронзи на території степової України (наприклад, визначення соціальної, етнічної структури, професійної диференціації, реконструкція системи ідеологічних уявлень й т.п.). Програма, також, успішно використовується в учбовому процесі в рамках спецкурсів “Археологія енеоліту”, “Археологія доби бронзи”, “Основи фондової роботи” та ін. [Пиоро, Самойленко 1998, с. 13].

Таким чином, база даних “Поховальні пам’ятки енеоліту - бронзового віку степової України”, що спроектована та розроблена з урахуванням багаторічного попереднього досвіду дослідницьких колективів різних країн, представників різноманітних шкіл та напрямків, є однією з систем, використання яких дозволить значно підвищити ефективність процесу підготовки джерельної бази для подальшої наукової роботи.

 


Література

Веретенников В.И. К вопросу о применении статистического метода к историческому изучению. - С.-Пб., 1914.


Генинг В.Ф., Борзунов В.А. Методика статистической характеристики и сравнительного анализа погребального обряда // Вопросы археологии Урала. - 1975. - Вып. 13.


Генинг В.Ф., Бунятян Е.П., Пустовалов С.Ж., Рычков Н.А. Формализованно-статистические методы в археологии (анализ погребальных памятников). - К., 1990.


Городцов В.А. Русская доисторическая керамика // Труды ХI археологического съезда. - Т. 1. - М., 1901.
Городцов В.А. Типологический метод в археологии. - Рязань, 1927.
Жарких М.І. Нерухомі пам’ятки України: об’єктний аналіз предметної області // Археометрія та охорона історико-культурної спадщини. - 1997. - Вип. 1. - С. 43-49.


Квирквелия О.Р. Краткий обзор советской литературы по вопросам применения статистико-математических методов исследования в археологии (1926-1977)// Математические методы в социально-экономических и археологических исследованиях. - М., 1981.
Количественные методы в зарубежной исторической науке (историография 70-80-х гг.).

Научно-аналитический обзор. - М., 1988.
Піоро В.І. База даних “Поховальні пам’ятки енеоліту - бронзового віку Степової України” // Археометрія та охорона історико-культурної спадщини. - 2000. - № 4. - С. 81-86.
Пиоро В.И., Самойленко Л.Г. Опыт создания и применения компьютерной базы данных погребальных памятников бронзового века степной Украины // VII Донская археологическая конференция “Проблемы археологии Юго-восточной Европы”. Тезисы докладов. - Ростов-на-Дону., 1998. - С. 12-13
Bourdeau. L’histore et les historiens. - Paris, 1888.

Вверх | Home | Сервер

© 2001 Восточноевропейский археологический журнал. All rights reserved.
Лаборатория аналитических исследований НИИПОИ МКИ Украины.