|
Протягом 1994 р. Сектором археології
Відділу охорони пам’яток Житомирського
краєзнавчого музею проведено розвідки на
території Житомирського, Володарсько-Волинського,
Овруцького, Народицького і Бердичівського
районів Житомирської області. Нижче
подаємо опис нововиявлених пам’яток.
Пам’ятки доби палеоліту виявлені біля с.
Яцковичі Овруцького району. Стоянка Яцковичі-ІІ
розташована за 220-250 м на південний схід від
села. Займає південний схил першої
надзаплавної тераси лівого берега р. Норинь
(рис. 1, А-1). На площі 65х45
м зібрано крем’яні патинізовані подвійний
скребок на пластинчастому відщепі (рис. 1, 3),
сколи та відщепи, які попередньо можна
віднести до фінального палеоліту.
Рис. 1. А - план розташування пам’яток біля
с. Яцковичі на Овруччині; Б - план стоянки
біля с. Старики Коростенського району. 1, 2,
4-11 - знахідки з поселення Яцковичі-I; 3, 12, 13 -
знахідки з поселення Яцковичі-II; 14-16 -
знахідки зі стоянки Старики.
Поселення Яцковичі-І багатошарове. Воно
розташоване за 340 м північно-західніше села.
Займає південно-західний схил піщаного
підвищення першої надзаплавної тераси
лівого берега р. Норинь (рис. 1, А-1). На площі
175х80 м зібрано крем’яні
нуклеуси, пластини та відщепи фінального
палеоліту (рис. 1, 1, 2), а
також уламки гончарного посуду др. пол. Х-ХІІ
ст. (рис. 1, 4-7) та пізнього
середньовіччя ХVІ-ХVІІІ ст. (рис. 1, 8-11).
До мезо-неолітичного часу відноситься
стоянка Старики. Вона розташована за 1
км на схід від села по дорозі на с. Шершні
Коростенського району. Займає південний
схил піщаного підвищення першої
надзаплавноі тераси лівого берега р. Ірша (рис.
1, Б). Висота над рівнем води до 1,6 м. На
площі 92х10-15 м зібрані
крем’яні нуклеуси, пластини та відщепи,
іноді із слідами обробки (рис. 1, 14-16).
Рис. 2. План емилівського поселення (А) та
знахідки східнотшинецької культури доби
середньої бронзи : 1-7 з поселення Емилівка;
8-11 з поселення біля східної околиці с. Нова
Борова Володарсько-Волинського району.
Пам’ятки доби середньої бронзи
східнотшинецької культури виявлені біля
сіл Емилівка та Нова Борова Володарсько-Волинського
району. Поселення Нова Борова розташоване
за 700 м на схід від села, біля лісу. Займає
північний пологий схил піщаного підвищення
правого берега заболоченої долини верхів’я
безіменного струмка, правої притоки р. Ірша.
На площі 70х60 м зібрано
уламки ліпного посуду, орнаментованого
горизонтальними лініями в сполучені з
косими листоподібними вдавленнями і
зубчастим штампом, а також пряслице (рис. 2, 8-11).
Поселення біля с. Емилівка двошарове.
Воно розташоване за 550 м на захід від
північно-західної околиці села. Займає
південний схил піщаного підвищення дюнного
типу лівого берега р. Добринка (рис. 2, А).
Зафіксована потужність культурного шару -
0,2-0,4 м. На площі 120х20-45 м
зібрані уламки ліпного посуду,
прикрашеного горизонтальними лініями,
прямокутними наколами, конічними наліпами,
а також крем’яні вкладиш до серпа, пластину
і комбіноване знаряддя типу скребок-проколка
(рис. 2, 1-4,
6, 7). Окремо виділяються уламки мисок
із загнутими до середини вінцями та
горщиків, орнаментованих по тулову тонким,
у перетині трикутної форми, гладким валиком
(рис. 2, 5), що
характерно для кераміки білогрудівської
культури доби пізньої бронзи.
До цього часу також слід віднести
поселення Кринички. Воно розташоване за
180 м на південь від села. Займає
горбоподібне піщане підвищення першої
надзаплавної тераси правого берега р.
Рівець, правої притоки р. Тетерів. На площі 85х30
м зібрані уламки ліпного посуду і крем’яний
нуклеус. Культурний шар потужністю до 0,55 м.
Цікавий комплекс пам’яток виявлено на р.
Рівець біля с. Туровець Житомирського
району.
За 850-900 м на південний захід від села на
лівому березі безіменного струмка виявлено
поодинокий курган. Він має
напівсферичну форму, висота - 1,5, діаметр - до
27 м. На розораній поверхні кургану
зустрічаються уламки посуду доби бронзи.
За 850 м на південний захід від села, на
горбоподібному підвищені правого берега
струмка виявлено курганий могильник. Він
складається з трьох курганів
напівсферичної форми, висотою 0,4-1,2 м,
діаметром 19-31 м. У зруйнованому насипі
кургану № 3 знайдено уламки ліпного посуду :
дископодібна кришка, вінця горщиків, а
також печина. Матеріали відносяться до
раннього залізного віку.
На місці могильника та поряд виявлено
залишки поселення Туровець-І. Воно
багатошарове. Розташоване за 850-900 м на
південний захід від села. Займає
горбоподібне піщане підвищення на правому
березі безіменого струмка при його впадіні
в р. Рівець. Зафіксована потужність
культурного шару - до 1 м. На площі 162х103
м зібрано уламки ліпного посуду
східнотшинецької культури, раннього
залізного віку, а також культури Лука-Райковецької
ІХ-Х ст. н.е. і гончарного посуду ХІ-ХІІІ ст.
Поряд виявлено ще одне поселення - Туровець-ІІ.
Воно займає пологий схил лівого берега
струмка. На площі 105х20-35 м
зібрані уламки посуду доби бронзи та
культури Лука-Райковецької ІХ-Х ст.
Поселення черняхівської культури
виявлено за 450-500 м на північний схід від
магазину в с. Радянське Бердичівського р-ну.
Займає пологий схил правого берега струмка,
правої притоки р. Уйва. Культурний шар
потужністю до 0,6 м. На площі 280х55-80
м зібрано уламки посуду, залізні шлаки,
кістки тварин, печину і фрагменти посуду ХVІ-ХVІІІ
ст.
Біля с. Старі Велідники за 1 км на захід, на
полі, на правому березі р. Норинь виявлено курган.
Він має напівсферичну форму, висота - до 3 м,
діаметр - 19 м.
Курганий могильник обстежено за 2,5 км на
захід від с. Шершні Коростенського району.
Могильник виявлений краєзнавцем П.П.
Шмуневським в 1991 р. Він розташований на
пологому березі невеличкого болота в лісі. Складається з п’яти курганів
напівсферичної форми висотою до 0,72 м,
діаметром 4-8 м. Культурна належність пам’ятки
не визначена.
Підйомний матеріал з розвідок здано на
зберігання до фондів Житомирського
краєзнавчого музею. Виявлені пам’ятки доповнюють карту
археологічних пам’яток Житомирської
області.
| 
