4(5), июль-август  2000    

Розкопки на поселеннi трипiльської культури поблизу хутора Комуна на Переяславщинi в 1994 році

Г.М. Бузян
Переяслав-Хмельницький державний
iсторико-культурний заповiдник

 
У 1994 р. експедицiя Переяслав-Хмельницького державного iсторико-культурного заповiдника провела дослiдження на пiзньотрипiльському поселеннi на захiднiй околицi м. Переяслава-Хмельницького, поблизу хут. Комуна, в урочищi Жолоб-Крутуха. Поселення вiдкрите у 1969 р. експедицiєю Iнституту археологiї АН УРСР [Круц В.О., Максимов Є.В. Звiт за 1969 р.]. У тому ж роцi там були здiйсненi розвiдковi дослiдження невеликого наземного житла - “площадки” (розмiром 4,2ґ3 м).

Поселення Жолоб-Крутуха знаходиться за 0,2-0,5 км на пiвденний схiд вiд хутора, на краю лесового плато лiвого берега Днiпра, бiля давньої балки “Жолоб”. Дослiдження 1994 р. включали детальне обстеження площi поселення i навколишньої територiї, визначення характеру та потужностi культурного шару, залягання окремих “площадок” - розвалiв наземних жител. Стратиграфiчна ситуацiя ускладнена наявнiстю культурних нашарувань черняхiвської культури.

Уточнений розмiр поселення : 400ґ240 м (близько 8 га). В дев’яти шурфах виявлено культурний шар та розвали трьох наземних жител. Розкоп I площею 40 м2 закладений на мiсцi виявленого житла в пiвденнiй частинi поселення за 15 м вiд краю плато.

Залишки житла являють собою скупчення обпаленої глини-обмазки, яка нерiвномiрно залягала в горизонтальнiй площинi на межi орного шару-чорнозему та суглинку на глибинi 0,25-0,40 м та на площi 22 м2. Цi рештки пошкодженi глибокою оранкою, а також пiзнiшими ямами черняхiвського часу (№ 2) та сучасною (№ 1). Розвал житла мав форму чотирикутника без чiтких країв та кутiв розмiром 5,5ґ4,0 м, зорiєнтований в напрямку пiвденний схiд - пiвнiчний захiд, вздовж краю плато.


Рис. 1. Знахідки з розкопу I, житла 1.

Житло однокамерне. Бiля пiвденно-схiдного торцевого краю зберiгся великий блок (1,6ґ1,4 м) валькової (з домiшкою полови) обмазки з вiдбитками деревини знизу : плах шириною 12-13 см, якi чергувалися зі стовпами або горбилями (всього 4 плахи та 2 стовпи). Вони зорiєнтованi по продольнiй осi житла. Окремими дiлянками-блоками вальковий шар залягав на всiй площi розвалу. Його товщина 7-8 см. В кiлькох мiсцях на вальковiй обмазцi виявленi або окремi шматки, або невеликi блоки іn situ так званої плиткової (з домiшками пiску) обмазки товщиною вiд 2-3 до 5-6 см.


В пiвденно-схiдному кутi решток житла розчищено вимостку пiдпрямокутної форми (розмiром 1,4ґ1,15 м) у три шари плиткової обмазки, яку пiдстилав фрагментарно збережений, слабо обпалений шар валькiв. Загальна товщина цiєї вимостки досягала 5-7 см. Зверху на окремих дiлянках її перекривала валькова обмазка з вiдбитками плах. Вiрогiдно, що в даному випадку ми маємо залишки черенi печi.

В пiвденно-захiдному кутi розкопу виявлено яму № 3, яку частково перекривали рештки житла, i, таким чином, вона є бiльш ранньою за житло. В планi яма № 3 має круглу форму дiаметром 2 м, глибина вiд денної поверхнi - 1,65 м. Заповнення ями включало окремi уламки обмазки та керамiки.


На обмазцi та за межами розвалу, зокрема, при прокопцi суглинку нижче залягання обмазки виявленi уламки (цiлих форм не знайдено) посуду таких основних груп : неорнаментованого, часто з пiдлощеною поверхнею; мальованого; орнаментованого наколами, вдавленнями, врiзними лiнiями, в т.ч. з домiшкою черепашки в глинянiй масi зi згладженнями поверхнi та нiгтьовими вдавленнями (рис. 1). В процентному вiдношеннi переважає керамiка першого типу - здебiльшого неорнаментована зi згладженою або пiдлощеною коричнево-цегляною чи брунатно-чорною поверхнею. Уламки мальованого коричневою фарбою посуду представляють рiзноманiтнi форми мисок, чаш, великих округлотiлих посудин та невеликих кубкiв. Орнаментальнi схеми мальованої керамiки близькi до матерiалів Коломийщини I. Привертають увагу уламки вiд двох посудин iз зображенням “дерева” з подвiйним та потрiйним стовбуром. Виявленi досить крупнi уламки вiд кiлькох так званих кухонних посудин з бiльшою чи меншою домiшкою черепашки у тiстi, характернi для етапу С I. Крем’яних та кам’яних знарядь виявлено дуже мало.


В цiлому керамiка попередньо датована кiнцем етапу С I. Уточнене датування та синхронизацiя поселення з вiдомими пам’ятками Трипiлля Правобережжя та Лiвобережжя Днiпра стануть можливими з накопиченням матерiалу в ходi подальших дослiджень.



Вверх | Home | Сервер

© 2000 Восточноевропейский археологический журнал. All rights reserved.
Лаборатория аналитических исследований НИИПОИ МКИ Украины.