6(13), ноябрь-декабрь  2001    

Розвідки на Роменщині в 1995 році

Ю.В. Кухарчук
Інститут археології
НАН України


Розвідзагін, очолюваний науковим співробітником Інституту археології НАН України Ю.В. Кухарчуком, проводив розвідки палеоліту у Роменському районі Сумської області. Пошукові роботи були зосереджені у південній частині району, їх маршрути пролягли уздовж терасованих берегів р. Сули та її притоки Ромену.

Наслідком проведених досліджень стало відкриття понад 10 місцезнаходжень з кам’яними виробами, більшість з яких, за попередніми даними, віднесено до палеоліту.

Муховець I. Місцезнаходження пов’язане з мисоподібним урочищем, утвореним двома відрогами глибокого яру Муховця, який прорізає майже все м. Ромни. У відслоненні крутого схилу було знайдено відщеп, а зачистка в цьому місці дала ще близько 30 виробів зі слідами штучної обробки. Знаряддя праці представлені зубчато-виямчастими формами, скреблами, скребками та кількома відбійниками; решта - пренуклеуси та відщепи. Знахідки зосереджувалися у верхньому горизонті якогось похованого грунту, насиченого марганцевими включеннями. Рівень їх залягання - близько 5 м від поверхні мису і 6 м над струмком, що протікає по дну яру. В одній площині з кам’яними знахідками було виявлено невеликий фрагмент черепа якоїсь викопної істоти.


МуховецьII. При зачистці підніжжя правого борту яру за 300 м від Муховця І нижче по течії струмка було виявлено два масивних відщепи з ретушшю і зубчасте знаряддя палеолітичного вигляду. З того ж шару добуто хребець бізона, який розпався на фрагменти. Як і в першому випадку, знахідки перекривала потужна кількаметрова товща лесових нашарувань.


Рис. 1. Місцеположення пам’яток на карті.

Агрошкола I. Знаходиться на північно-західній околиці м. Ромни. Це передмістя, що має місцеву назву “Агрошкола’’,являє собою кілька рівнів терас правого берега р. Ромену. Обабіч дороги, яка спускається від садиби сільгосптехнікуму, та у відслоненнях 40-метрової тераси, що утворилися внаслідок її вирівнювання при спорудженні тут спорткомплексу, були знайдені нечисленні кам’яні вироби, переважно з кварциту жовтувато-білого кольору. Добірка представлена головним чином відщепами, уламками пластин та кількома пренуклеусами.

Агрошкола II. Місцезнаходження розташоване за 250-300 м на схід від попереднього пункту, але пов’язане з більш високими - 50-60-метровими терасовими рівнями. Крем’яні вироби були виявлені у промивині широкої крутої стежки. Це майже виключно зубчасто-виямчасті знаряддя, розміри яких не перевищують 5 см.

Склад заводу АТС. На південній околиці м. Ромни за міським кладовищем, у відслоненні задернованого схилу 60-метрової тераси правого берега р. Сули знайдено кілька дрібних відщепів, іноді зі слідами ретуші та пренуклеус.

Рис. 2. Кам’яні вироби : 1-10 - Муховець-I; 11- Агрошкола-І; 12- Агрошкола-II; 13 - Муховець-II; 14-15 - Склад заводу АТС.

Цегляний завод “Роменський”. При обстеженні великого глиняного кар’єру на лівому березі р. Ромену на північ від м. Ромни, між селами Процівка й Плавинище, були виявлені крем’яні вироби зі слідами штучної обробки - нуклеус, скребло, кілька зубчасто-виямчастих знарядь. Пов’язані вони, швидше за все, з делювіальним прошарком, добре помітним у 4-5-метровій товщі вертикальної стінки кар’єру, звідки добуто дві знахідки.

Сербинчин Ліс. Місцезнаходження розташоване на 20-метровому уступі тераси правого берега р. Сули, за 400 м на схід від північно-східної околиці с. Плавинище : У відслоненнях перед невеликим кар’єром зібрано понад 10 виробів зі слідами штучної обробки - пренуклеусів, скребел, зубчасто-виямчастих знарядь.


Плавинище. За 400 м на північний захід від місцезнаходження Сербинчин Ліс і за 300 м на північ від північно-східної околиці с. Плавинище було зібрано близько 30 крем’яних виробів. Знахідки пов’язані з західним схилом розораного пагорба, поруч з яким йде з Плавинища дорога на с. Сененкове. Майже всі вироби, за винятком двох незавершених знарядь та великого скребла досить “архаїчного” вигляду, мають розміри до 5 см. Серед знарядь праці переважають проколки й скребки. У цьому ж місці виявлено й уламки кераміки, що як і кам’яні вироби, очевидно, належать до різних епох.

Лосева (Лиса) гора. За кілька кілометрів на північ від м. Ромни, у верхів’ях 50-метрової тераси правого берега р. Ромену, в промивинах ґрунтової дороги, яка піднімається з долини уздовж дачного містечка, знайдено 5 нуклеусів та пренуклеусів, три відщепи і два знаряддя. Ця ділянка тераси, обмежена з півдня глибоким яром, носить подвійну назву - Лосева або Лиса гора.

Житнє. В промивинах ґрунтової дороги,яка спускається з верхньої частини с. Житне до нижньої, на 40-метровому терасовому рівні знайдено три нуклевидних вироби з кременю.


Довгополівка. На південний захід від с. Довгополівка, у відслоненні терасового пагорба перед великим ставком, праворуч від автотраси знайдено знаряддя з виїмкою і два пренуклеуси, один з яких нагадує невелике масивне рубило.

Окрім місцезнаходжень з крем’яними знахідками, під час обстеження околиць с. Глинська біля підніжжя покинутого кар’єру (місцева назва цього 40-метрового останця тераси р. Сули - “Замок“) знайдено фалангу і два уламки трубчатих кісток викопного зубра та зуб коня. Трохи далі поруч з ґрунтовою дорогою, що веде в селище, виявлено уламок стегнової кістки ведмедя.

Рис. 3. Кам’яні вироби : 1-4 - Цегляний завод “Роменський”; 5-6 - Лосева (Лиса) гора; 7-8 - Плавинище; 9-13 - Сербинчин ліс; 14-15 - Житнє; 16 - Довгополівка.

Отримані під час розвідки матеріали поки-що недостатні для висновків про культурно-хронологічну належність пам’яток. Але виходячи з типологічних особливостей кам’яних виробів можна більш-менш певно стверджувати, що частина з них належить до палеолітичного часу. Точніше відповісти на це питання, можливо, вийде після вивчення стратиграфії залягання археологічного матеріалу. Непогана збереженість четвертинних нашарувань в цьому регіоні дає підставу сподіватися на результативність таких досліджень.

Відсутність у Роменському районі родовищ кременю змушувала його первісних мешканців використовувати й інші породи каменю. Звідси - наявність у зібраних колекціях, окрім крем’яних, численних виробів з менш якісних порід каменю, які важче піддаються розщепленню і не дають таких гострих країв як кремінь. Про пошуки та відбір серед цих порід каменю придатних для виготовлення знарядь сировини свідчать численні кам’яні жовна зі слідами поодиноких пробних ударів. Саме нестачею якісної крем’яної сировини та невеликими розмірами жовен і уламків моренного кременю ми схильні пояснювати й те, що частина знарядь праці виготовлено не з штучно сколотих відщепів, а з підходящих за формою природних плитках чи уламках каменю. Вторинна обробка цих знарядь, як правило, мінімальна : ретушшю підправлявся переважно робочий край заготовки.

Брак сировини змушував первісну людину часто перетворювати в знаряддя й дрібні відщепи. Цим, швидше всього, й пояснюється “мікролітизм” більшості знарядь - одна з найбільш примітних особливостей кам’яної індустрії відкритих на Роменщині пам’яток.

В цілому перші наслідки проведених на Роменщині пошукових робіт можна вважати обнадійливими. Продовження досліджень у цьому напрямі може дати нову інформацію про перебіг подій на півночі Лівобережної України в первісну епоху.

Матеріали, здобуті під час розвідки, передано на зберігання до фондів Роменського краєзнавчого музею.

 



Вверх | Home | Сервер

© 2001 Восточноевропейский археологический журнал. All rights reserved.
Лаборатория аналитических исследований НИИПОИ МКИ Украины.