Черняховская культура, публикации

 Археология
Info -- Updated 04:19 GMT+2,  Пятница, 21 сентября 2001 г.  • Добавить URL

Нові пам'ятки черняхівської культури на півночі Вінницької області (до питання про заселення межиріччя Південного Бугу та Росі у пізньоримський час)

М.Є. Левада, Р.М. Осадчий
НДІПОД МКМ України,
Київський обласний археологічний музей


Даних про поселення та могильники черняхівської культури у північних районах Вінничини до останнього часу було небагато. Так, згідно з картою Є. В. Махно, на цій території зафіксовано всього шість пунктів. Це - Білопілля, Селище, Вовчинець, Жежелів, Тернівка та Юрівка [Махно, 1960, с. 17]. Чотири з них інтерпретовані як поселення, але без чітких прив’язок до місцевості, а два - Білопілля та Вовчинець - описані як місця знахідок черняхівської кераміки. У публікаціях останніх років згадок про інші черняхівські пам’ятки цього регіону не було. Склалося враження, що між південними частинами Житомирської та Київської областей і Південним Бугом у пізньоримський час існувала малозаселена зона, яка саме припадає на північні райони Вінницької області - Хмельницький, Козятинський та Погребищенський. Таким чином, були штучно утворенні дві локальні групи черняхівськіх пам’яток - басейнів Росі та Південного Бугу з “мертвою” зоною між ними (див. карту - Гей, 1980). Однак грунтові та топографічні характеристики регіону, здавалось, не мають для цього підстав. На розглядуваній території беруть початок річки Снивода, Гнилоп’ять та Рось. Їхні верхів’я та численні притоки разом з яристо-балковим рельєфом місцевості складають досить типову “черняхівську” топографію, для якої характерні північні схили перших надзаплавних терас невеликих річок, мокрих балок, або похилі мисові схили [Баран, Максимов, Магомедов и др. 1990, с. 110]. До цього слід додати необхідні для черняхівськіх пам’яток лісостепової зони України грунти - типові чорноземи з невеликими плямами реградованих чорноземів. Зрозуміло, наведені міркування вказували на необхідність пошуків черняхівськіх пам’яток на півночі Вінницької області.

У свій час було доведено доцільність суцільного обстеження басейнів невеликих річок [Петраускас, Шишкін, 1992, с. 96-111]. Таку методику розвідок здійснено спробу застосувати у 1992-1994 рр. при обстеженні Хмільницького, Козятинського та Погребищенського районів. Під час робіт було відкрито 88 пам’яток археології, визначених як черняхівські. Межі пам’яток визначалися за підйомним матеріалом. У разі, коли площа розділялася рельєфом (струмками, балками, ярками, і т. і.), пункти визначалися як окремі пам’ятки. Оскільки шурфування не проводилося, більша частина інтерпретована як поселення, і лише три - як могильники. На всі пам’ятки було зроблено плани (рис. 1) на основі існуючих схем землекористування (М 1:100000) та зібрано численний підйомний матеріал. Список пам’яток надається по районах, а в межах районів - за абеткою. Нумерація в тексті відповідає нумерації на картах. Пам’ятки описані згідно з їх розташуванням по річкових системах з прив’язкою до населених пунктів, до яких належать землі. Назви населених пунктів подаються за сучасним адміністративно-територіальним розподілом, назви річок - у називному відмінку. Характеристику типів - поселення або могильник - наведено тільки для могильників. У випадках, якщо зафіксовано шари інших археологічних культур, це зауважується у тексті.

ХМІЛЬНИЦЬКИЙ РАЙОН (рис. 2:1-21)

1. Білий рукав-2. Розташоване на правому березі р. Хвоса (Снивода - Південний Буг) на схід від траси Бердичів - Хмільник. Розміри 500 х 100 м.

2. Великий Острожок-1. Розташоване на правому березі р. Витхла (Снивода - Південний Буг) за західною околицею села. Розміри 400 х 100 м.

3. Великий Острожок-2. Розташоване на лівому березі притоки р. Витхла за 2,4 км на схід від села. Розміри 500 х 50 м.

4. Зозулинці-1. Розташоване на лівому березі р. Хвоса за 1,4 км на південь від села, навпроти поселення Білий рукав-2. Розміри 300 х 100 м.

5. Кривошиї-1. Розташоване на правому березі р. Хвоса за 200 м на захід від господарчого двору. Розміри 100 х 100 м.

6. Кропивна-1. Розташоване на лівому березі безіменної річки (притока р. Витхла) за 1,1 км на схід від села. Розміри 200 х 100 м.

7. Митинці-1. Розташоване на лівому березі безіменної притоки р. Снивода за північно-західною околицею села в урочищі “Город Россоха” або “Россоша”. Поселення займає високий продовгуватий останець розміром 650 х 100 м, якій обмежено з усіх боків струмками. Крім черняхівської, знайдено пізньосередньовічну кераміку.

8. Морозівка-1. Розташоване на лівому березі струмка за 300 м від впадіння у р. Снивода, майже за північно-західною околицею с. Уланів та за 1,1 км на схід від с. Морозівка. Розміри 250 х 50 м. Територія поселення забудовується.

9. Морозівка-3. Розташоване на лівому березі р. Снивода. За західною околицею села. Розміри 1000 х 100 м.

10. Пагурці-1. Розташоване на правому березі р. Витхла та вздовж північного схилу балки за 0,8 км на схід від північно-східної околиці села. Розміри 600 х 70 м.

11. Пагурці-2. Розташоване на правому березі р. Витхла та вздовж південного схилу балки за 0,45 км на схід від північно-східної околиці села. Розміри 700 х 100 м.

12. Петриківці-1. Могильник, відкритий у 1986 р. Б. І. Лобаєм, розташований на лівому березі притоки р. Самець (Витхла - Снивода - Південний Буг) за північною околицею села, в урочищі “Глинище” на території ферми. Досліджується М. Є. Левадою та Б. В. Магомедовим з 1992 р. Час існування могильника попередньо можливо обмежити серединою ІІІ - початком ІV ст.

13. Петриківці-2. Розташоване навпроти могильника Петриківці-1 і можливо пов’язане з ним. Поселення займає мис, утворений р. Самець та її притокою. Розміри 1500 х 150 м. На поверхні зібрано численні фрагменти черняхівської гончарної столової та кухонної кераміки (рис. 7:2,4,5), ліпної кераміки, в тому числі з “хроповатою” поверхнею вельбарського типу, керамічне прясло (рис. 8:5) , п’ять фрагментів світлоглиняних і один червоноглиняної амфори (рис. 5:4,6), стінку червонолакової посудини, уламки керамічних грузил від ткацького верстату (рис. 7:3), бруски з пісковику, фрагменти гребенів з оленячого рогу та кістяне лощило (рис. 8:6-8), синю скляну намистину (рис. 8:10), уламок скляного кубку (рис. 8:9) та декілька фрагментів кераміки скіфського часу. Серед знахідок виділяється орнаментована ручка від ліпного глека, яка має наскрізний отвір (рис. 6:10). Цей тип посуду добре відомий на пам’ятках вельбарської культури - ІХ група за Р. Волонгевічем [Wоl№gewicz 1993, tabl. 25]. На черняхівськіх пам’ятках знахідку цього типу зроблено вперше. Уламок скляного римського кубку з плоскими прошліфованими овалами типу Ковалк за Г. Рау [Rau 1972, p. 167] датується 325-375 рр. Фрагмент спинки від гребеня належить до типу Томас-ІІІ і датується за Є. Л. Гороховським 350-400 рр. [Гороховский 1988, с. 44].

14. Петриківці-3. Розташоване на лівому березі р. Самець в селі за 100 м на схід від греблі. Розміри 300 х 100 м.

15. Петріківці-6. Розташоване вздовж південно-східного схилу мокрої балки на правому березі р. Самець за північно-західною околицею села. Розміри 350 х 70 м. Знайдено виключно гончарну кераміку.

16. Ступник-1. Розташоване на правому березі р. Витхла при впадінні в неї безіменної притоки за 0,5 км на південь від села. Розміри 100 х 50 м.

17. Ступник-2. Розташоване на правому березі р. Витхла за 200 м на схід від поселення Ступник-1. Розміри 600 х 50 м. Знайдено, крім черняхівської, кераміку епохи пізньої бронзи.

18. Ступник-3. Розташоване на лівому березі притоки р. Витхла при впадінні в неї у центрі села струмка, за 300 м на південь від греблі. Кераміку зібрано з ділянки розміром 30 х 30 м.

19. Сьомаки-1. Розташоване на лівому березі р. Хвоса за західною околицею села, біля пасіки. Розміри 850 х 300 м.

20. Чеснівка-1. Розташоване на правому березі лівої притоки р. Снивода за 1,2 км на південний схід від села. Розміри 200 х 50 м.

21. Чеснівка-2. Розташоване на протилежному березі цієї ж річки, навпроти поселення Чеснівка-1. Розміри 600 х 100 м.

КОЗЯТИНСЬКИЙ РАЙОН (рис. 3:1-4)

1. Безіменне-1. Розташоване на правому березі лівої безіменної притоки р. Бродянка (Гнилоп’ять - Тетерів - Дніпро) за 1,5 км від східної околиці села. Розміри 150 х 150 м. Знайдено, крім черняхівської, кераміку раннього залізного віку.

2. Бродецьке-1. Розташоване на лівому березі р. Бродянка в центрі села (на городах садиб №№ 26 та 30 по вул. Заріччя). Розміри ділянки, на якій зібрано підйомний матеріал, 50 х 50 м. Знайдено, крім черняхівської, кераміку епохи пізньої бронзи.

3. Бродецьке-2. Розташоване на лівому березі р. Бродянка за 0,3 км на схід від поселення Бродецьке-1 в селі. Розміти 300 х 100 м.

4. Бродецьке-3. Розташоване на лівому березі р. Гнилоп’ять за 50 м від східної околиці села. Розміри 150 х 150 м. Знайдено, крім черняхівської, кераміку епохи бронзи.

5. Вернигородок-1. Розташоване на лівому березі р. Гульва (Тетерів - Дніпро) за 300 м на південь від південно-західної околиці села. Розміри 600 х 250 м. Знайдено, крім черняхівської, кераміку епохи бронзи - раннього заліза.

6. Вернигородок-2. Розташоване на лівому березі лівої безіменної притоки р. Гульва за південно-західною околицею села. Розміри 400 х 200 м.

7. Вернигородок-3. Розташоване на лівому березі р. Гульва за 700 м на північний схід від північної околиці села. Розміри 700 х 150 м. Крім черняхівського, зафіксовано потужний шар епохи пізньої бронзи.

8. Вернигородок-4. Розташоване на правому березі р. Гульва навпроти північної околиці села. Розміри 500 х 150 м.

9. Вовчинець-1. Розташоване на мису, утвореному лівим берегом р. Бродянка та лівим берегом потічка, який тече від с. Катеринівка і впадає у річку в центрі села. Кераміку - черняхівську, раннього залізного віку та пізньосередньовічну - зібрано з ділянки розміром 30 х 30 м.

10. Вовчинець-2. Розташоване на правому березі р. Бродянка навпроти поселення Вовчинець-1 на городах села. Розміри 120 х 30 м. Крім черняхівської, знайдено кераміку пізньої бронзн.

11. Вовчинець-3. Розташоване на правому березі р. Бродянка вище по течії від поселення Вовчинець-2 і відмежоване від нього невеликим ярком. Розміри 150 х 50 м. Знайдено, крім черняхівської, кераміку давньоруського часу.

12. Вовчинець-4. Розташоване на городах села на мису, утвореному лівим берегом р. Бродянка та правим берегом її притоки, яка тече від с. Катеринівка. Розміри 100 х 40 м. Знайдено, крім черняхівської, кераміку пізнього середньовіччя.

13. Вовчинець-5. Розташоване на лівому березі р. Бродянка на західній околиці села. Розміри 150 х 30 м.

14. Вовчинець-6. Розташоване на правому березі р. Бродянка вище по течії від поселення Вовчинець-3 і відокремлене від нього балкою. Розміри 600 х 30 м.

15. Вовчинець-7. Розташоване на лівому березі р. Бродянка за 250 м на захід від дороги, що йде від траси Любар - Козятин до річки. Кераміку зібрано з ділянки 80 х 30 м.

16. Вовчинець-9. Розташоване на лівому березі р. Бродянка за 0,5 км на захід від поселення Вовчинець-7. Кераміку - черняхівську та епохи пізньої бронзи - зібрано з ділянки розміром 80 х 30 м.

17. Вовчинець-10. Розташоване на лівому березі р. Бродянка за 300 м на захід від поселення Вовчинець-9. Розміри 300 х 50 м. Знайдено, крім черняхівської, кераміку пізнього середньовіччя.

18. Вовчинець-11. Розташоване на лівому березі р. Бродянка на захід від поселення Вовчинець-10 і відокремлене від нього балкою. Розміри 150 х 50 м. Крім черняхівської, знайдено кераміку раннього залізного віку.

19. Вовчинець-12. Розташоване на лівому березі р. Бродянка на захід від поселення Вовчинець-11 і відмежоване від нього балкою. Розміри 100 х 30 м. Крім черняхівської, знайдено кераміку епохи пізньої бронзи.

20. Вовчинець-13. Розташоване на лівому березі р. Бродянка за 500 м на захід від поселення Вовчинець-12. Розміри 200 х 40 м.

21. Вовчинець-16. Розташоване на лівому березі р. Бродянка в центрі села. Поселення починається за 200 м на схід від греблі, якою проходить шосе з Катеринівки до Черничків. Розміри 300 х 60 м. Знайдено, крім черняхівської кераміку епохи бронзи.

22. Жежелів-1. Розташоване на правому березі р. Гнилоп’ять за 250 м від північної околиці села. Тут з напільної частини зруйнованого середньовічного городища зібрано черняхівську кераміку, а також кераміку епохи бронзи.

23. Жежелів-4. Розташоване на правому березі р. Гнилоп’ять на південній околиці села. Розміри 100 х 50 м. Крім черняхівської, знайдено кераміку епохи бронзи.

24. Жежелів-5. Розташоване на правому березі р. Гнилоп’ять за 50 м на схід від поселення Жежелів-4. Знайдено на ділянці розміром 50 х 50 м, крім черняхівської, кераміку білогрудівської культури.

25. Жежелів-9. Розташоване на лівому березі р. Гнилоп’ять навпроти поселення Жежелів-1. Розміри 500 х 100 м.

26. Козятин-1. Розташоване на лівому березі р. Сітна (Роставиця - Рось - Дніпро) за 100 м на захід від греблі, що на східній околиці міста. Розміри 100 х 100 м.

27. Козятин-2. Розташоване на лівому березі р. Сітна за 1 км на північ від поселення Козятин-1. Розміри 100 х 100 м.

28. Лопатин-1. Розташоване на лівому березі безіменної річки (Десна - Південний Буг) за 200 м на схід від південно-східної околиці села. Розміри 250 х 200 м.

29. Лопатин-2. Розташоване на лівому березі притоки р. Десна за 400 м на південний схід від поселення Лопатин-1, за другою греблею. Розміри 400 х 250 м.

30. Махаринці-1. Розташоване на лівому березі р. Сітна за 800 м на захід від села. Розміри 350 х 150 м.

31. Махаринці-2. Розташоване на лівому березі р. Сітна за 250 м на захід від села. Розміри 150 х 150 м. Крім черняхівської, знайдено кераміку епохи пізньої бронзи.

32. Мшанець-5. Розташоване на правому березі безіменної лівої притоки р. Гнилоп’ять в центрі села. Займає мис, утворений притокою та струмком, що впадає в неї. Розміри 150 х 80 м. Крім черняхівської, знайдено кераміку східнотшинецької культури.

33. Перемога-1. Розташоване на лівому березі лівої притоки р. Гнилоп’ять на південній околиці села. Зібрано черняхівську та пізньосередньовічну кераміку на ділянці розміром 80 х 30 м.

34. Пляхова-5. Розташоване на правому березі правої притоки р. Гнилоп’ять на схід від села в урочищі “Америка”. Розміри 100 х 30 м. Зібрано, крім черняхівської, кераміку періодів пізньої бронзи та пізнього середньовіччя.

35. Пляхова-3. Розташоване на лівому березі правої притоки р. Гнилоп’ять у центрі села. Кераміку зібрано на городах на ділянці розміром 50 х 20 м.

36. Пляхова-5. Розташоване на лівому березі правої притоки р. Гнилоп’ять в селі, ближче до західної околиці. На городах зібрано кераміку з ділянки розміром 30 х 10 м.

37. Пляхова-6. Розташоване на лівому березі правої притоки р. Гнилоп’ять в селі, навпроти поселення Пляхова-5. Розміри 200 х 40 м.

38. Селище-1. Розташоване на мису, утвореному заворотом р. Гульва, за 200 м на південь від північно-західної околиці села. Розміри 2500 х 100-250 м.

39. Селище-2. Розташоване на трьох мисах правого берега р. Гульва за 400 м на південь від південної околиці села. Розміри 1200 х 200 м.

40. Селище-3. Розташоване на правому березі р. Гульва за 1,6 км на південь від південної околиці села. Розміри 800 х 200 м. Знайдено, крім черняхівської, кераміку епохи пізньої бронзи - раннього заліза.

41. Сестринівка-1. Розташоване на лівому березі лівої притоки р. Роставиця навпроти східної околиці села. Розміри 100 х 100 м.

42. Сошанське-1. Розташоване на лівому березі р. Комуроївка (Десна - Південний Буг) на вигині річки із заходу на південь навпроти північно-східній околиці села. Розміри 250 х 100 м.

43. Юрівка-1. Розташоване на правому березі р. Бродянка за 600 м на схід від греблі, що на східній околиці села. Кераміку зібрано з ділянки розміром 50 х 30 м.

44. Юрівка-3. Розташоване на лівому березі р. Бродянка в центрі села. На території поселення знаходиться школа. Розміри 250 х 50 м.

ПОГРЕБИЩЕНСЬКИЙ РАЙОН (рис. 4:1-23)

1. Адамівка-1. Розташоване на лівому березі р. Коза (Рось - Дніпро) від західної околиці до центра села, де в неї впадає безіменна притока. Розміри 1800 х 150 м.

2. Адамівка-2. Розташоване на правому березі р. Коза біля південно-східної околиці села, при впадінні в річку безіменної притоки. Розміри 1500 х 100 м. Знайдено, крім черняхівської, кераміку скіфського часу.

3. Білашки-2. Розташоване на лівому березі р. Смотруха (Рось - Дніпро) при впадінні в неї безіменної притоки за 900 м на схід від східної околиці села. Розміри 500 х 100 м.

4. Бухни-1. Могильник (?) розташований на правому березі р. Горіхова (Горіховатка - Рось - Дніпро) за 150 м на південний схід від східної околиці села. Знайдено сильно перепалену черняхівську гончарну столову кераміку. Розміри 150 х 100 м.

5. Іваньки-1. Розташоване на правому березі р. Самець (Рось - Дніпро) за 70 м від східної околиці села. Розміри 150 х 100 м. Крім черняхівської, зібрано кераміку раннього залізного віку.

6. Васильківці-1. Могильник (?) розташований на правому березі р. Рось за 300 м на схід від південно-східної околиці села. Крім черняхівської кераміки, зібрано виорані людські кістки. Розміри 450 х 100 м.

7. Круподеринці-1. Розташоване на лівому березі р. Рось на східній околиці села. Розміри 650 х 80 м.

8. Круподеринці-3. Розташоване на лівому березі р. Рось на східній околиці села. Розміри 650 х 80 м.

9. Лішинці-1. Розташоване на лівому березі р. Самець між двома безіменними притоками на західній околиці села. Розміри 650 х 100 м.

10. Морозівка-1. Розташоване на лівому березі р. Горіхова при впадінні в неї безіменної притоки на східній околиці села. Розміри ділянки, з якої зібрано кераміку, 70 х 70 м.

11. Морозівка-2. Розташоване на правому березі р. Горіхова за південно-східною околицею села. Розміри 1000 х 100 м.

12. Морозівка-3. Розташоване на правому березі р. Горіхова за 1,1 км на південний схід від південно-східної околиці села, та за 100 м нижче за течією від поселення Морозівка-2 (через балку). Розміри 150 х 100 м.

13. Педоси-1. Розташоване на лівому березі р. Рось вище за течією від впадіння в неї р. Рибаківо за 300 м на північний схід від північної околиці села. Розміри 350 х 100 м. Крім черняхівської, зібрано кераміку епохи пізньої бронзи.

14. Педоси-2. Розташоване на лівому березі р. Рось нижче за течією від впадіння в неї р. Рибаківо та за 100 м від поселення Педоси-1. Розміри 250 х 100 м.

15. Педоси-3. Розташоване на правому березі р. Рось за північною околицею села. Розміри 500 х 100 м.

16. Педоси-4. Розташоване на правому березі р. Рось за південною околицею села. Розміри 200 х 200 м.

17. Саржинці-1. Розташоване на правому березі р. Рось за 300 м на захід від західної околиці села. Розміри 200 х 150 м. Знайдено, крім черняхівської, пізньосередньовічну кераміку.

18. Саржинці-2. Розташоване на лівому березі р. Рось на західній околиці села. Розміри 250 х 100 м.

19. Саржинці-3. Розташоване на правому березі р. Рось на західній околиці села навпроти поселення Саржинці-2. Розміри 400 х 150 м.

20. Світинці-2. Розташоване на лівому березі р. Самець за східною околицею села. Розміри 600 х 70 м.

21. Світинці-3. Розташоване на правому березі р. Самець та лівому березі р. Струмок (Самець - Рось - Дніпро) за 800 м на південний схід від східної околиці села. Розміри 1700 х 100 м. Знайдено, крім черняхівської, кераміку раннього залізного віку.

22. Світинці-4. Розташоване на лівому березі р. Самець при впадінні в неї безіменної притоки за 1 км на південний схід від східної околиці села та за 350 м на північний схід від західної околиці с. Ширмівка. Розміри 1400 х 100-300 м.

23. Ширмівка-2. Розташоване на правому березі р. Самець за 100 м на схід від північної околиці села. Розміри 800 х 150 м. Знайдено, крім черняхівської, кераміку скіфського часу.

***

Наведений список пам’яток дозволяє закрити питання щодо заселення півночі Вінниччини у пізній римський час. Безумовним є, що ця територія була заселена саме так густо, як і Київське Поросся, середня течія Південного Бугу або південь Житомирщини і складала єдиний культурний регіон. Навряд чи можливо погодитися з думкою про автохтонність черняхівського населення в цих місцях [Махно 1960, с. 10]. Численні знахідки кераміки “вельбарського” типу (рис. 6) свідчать, що, скоріш за все, землі, про яки іде мова, були заселені вихідцями з Південної Прибалтики - германськими племенами, які входили до історично відомого Готського союзу.


Певна річ, уточнення результатів розвідок потребує більш комплексного дослідження. Так, наприклад, низка пам’яток між селами Вовчинець та Юрівка Козятинського району ймовірно складали одне надвелике поселення, яке розмежовувалося балками на декілька частин. Черняхівські поселення великих розмірів відомі в різних регіонах цієї культури. Спроби визначити їх як племінні центри [Кропоткин 1984, с. 110] не одержали підтримки можливо через те, що жодне з таких поселень на розкопувалось великими площами.


Виявлені під час розвідок “кущі”, тобто кілька поселень, розташованих на невеликій відстані одне від одного - наприклад, біля с. Петриківці Хмільницького району, теж потребують комплексного дослідження. Не зрозуміло, як склався такий тип пам’яток. Або його залишили декілька родинних груп населення, що відокремлювалися одна від одної на невелику відстань, або це одне поселення, мешканці якого поступово переселялися після виснаження грунтів.

Щодо хронології пам’яток даних небагато, але вони дозволяють припустити перебування черняхівського населення в цьому регіоні протягом усього існування культури (III-IV ст.). Могильник, що досліджується у с. Петриківці, датовано численними матеріалами з середини III до кінця IV ст. Знахідки на поселеннях червоноглиняних амфор великих розмірів (рис. 5) дають підставу датувати хоча б деякі пам’ятки кінцем IV - початком V ст.


Зрозуміло, наведені пам’ятки не вичерпують всі поселення та могильники черняхівської культури півдня Вінницької області. Але ми сподіваємося, що результати розвідок 1992-1994 рр. стануть підставою як для вивчення історії цього регіону у III-IV ст., так і для охорони всіх нововиявленних пам’яток археології.


Ілюстрації:
Рис. 1
Рис. 2
Рис. 3
Рис. 4
Рис. 5
Рис. 6
Рис. 7
Рис. 8

Література:

Баран В.Д., Максимов Е.В., Магомедов Б.В. и др. 1990. Славяне Юго-Восточной Европы в предгосударственный период. К.
Гей О.А. 1980. Черняховские памятники Северного Причерноморья. СА.
№ 2.
Гороховский Е.Л. 1988. Хронология черняховских могильников в Лесостепной Украине // Труды V международного конгресса археологов-славистов. Т. 4. К.

Кропоткин А.В. 1984. К вопросу о племенных центрах черняховской культуры // СА. № 3.
Махно Е.В. 1960. Памятники черняховской культуры на территории УСССР // МИА. № 82.
Петраускас О.В., Шишкін Р.Г. 1992. Деякі підсумки археологічних досліджень на Правобережній Київщині у 1985-1990 роках (за матеріалами пам’яток пізньоримського часу) // Археологічні дослідження, проведені на території України протягом 80-их років державними органами охорони пам’яток та музеями республіки. К.

Rau G. 1972. Korpergaber mit Glasbeigaben des 4. nachchristlichen Jahrhunderts im Oder-Weichsel-Raum // Acta praehistorica et archeologica. № 3
Wolagewicz R. 1993. Ceramika kultury wielbarskiej miedzy Baltykiem a morzem Czarnym. Szczecin

Синтаксис сноски:
М.Є. Левада, Р.М. Осадчий. Нові пам'ятки черняхівської культури на півночі Вінницької області (до питання про заселення межиріччя Південного Бугу та Росі у пізньоримський час) / Сервер восточноевропейской археологии, (http://archaeology.kiev.ua/pub/levada_osadchy.htm).

Источник:
М.Є. Левада, Р.М. Осадчий. Нові пам'ятки черняхівської культури на півночі Вінницької області (до питання про заселення межиріччя Південного Бугу та Росі у пізньоримський час) // Vita Antiqua, 2-1999. С. 92-97.