Козаровицький могильник доби пізньої бронзи

Доба пiзньої бронзи Середнього Поднiпров'я досi залишається маловивченим питанням давньої iсторiї України. Це, перш за все, пов'язано з незначною кiлькiстю повнiстю дослiджених поселень та могильникiв зазначеного часу у регiонi. Тим бiльший iнтерес викликають дослiдженi в попереднi роки пам'ятки, що з тiєї чи iншої причини свого часу не були опублiкованi i тому залишилися поза увагою узагальнюючих дослiджень. Одною з таких пам'яток є Козаровицький могильник доби бронзи.

Могильник розташований на пiвнiч вiд села на територiї трипiльського городища, на краю похилої борової тераси правого берега Днiпра, в ур.Буславка. В 1968 - 1971 роках В.А.Круцом на могильнику дослiджено 56 поховань [Круц, 1968; Круц, Максимов, 1969, Круц, Максимов, Петровская 1970; Круц, Максимов, 1971; Круц, 1977, с.113]; 10 з них вiдносяться до доби бронзи (N3, 32, 39, 42, 43, 45-49), 3 пiдгiрцевсько-милоградських (N16, 35, 41), 1 пiзньозарубинецьке з кремацiєю (N53), iншi - давньоруськi. Зупинимося докладнiше на похованнях доби бронзи.

Поховання 3 (1968 р.). (Розкоп III, бiля пiвнiчної межi кв.24, гл.0,7 м вiд СДП). Поховання дорослої людини. Скелет лежав скорчено на правому боцi головою на пiвденний схiд; кистi рук на рiвнi черепа; праве колiно на рiвнi поперекових хребцiв, лiве - на рiвнi тазу. Череп стояв на основi, обличчям на пiвденний схiд. Поховання частково зруйноване ямою 4 давньоруського часу; безiнвентарне (Рис.2: 1).

Поховання 32 (1970 р.). (Раскоп VIII, кв.45, гл.1 м вiд СДП). Поховання дорослої людини. Скелет лежав скорчено на лiвому боцi головою на пiвденний схiд; ноги зiгнутi в колiнах пiд прямим кутом, кистi рук перед обличчям. Поховання безiнвентарне (Рис.4: 3).

Поховання 39 (1970 р.). (Раскоп IX, кв.48, гл.1,15 вiд СДП). Поховання дорослої людини. Здiйснене в ямi прямокутної форми з заокругленими кутами, розмiрами 1,7x1,1 м, орiєнтованiй ПнЗх-ПдСх. Скелет лежав скорчено на лiвому боцi, головою на пiвденний схiд; колiна притягнутi до грудей, кистi рук перед обличчям. Поховання безiнвентарне (Рис.4: 6).

Поховання 42 (1970 р.). (Раскоп X, кв.57, гл.1.1 м вiд СДП). Поховання дитини. Скелет лежав у сильно скорченiй позi на лiвому боцi, головою на пiвнiчний-захiд - захiд; плечовi кiстки вздовж тулуба (кистi перед обличчям?). Поховання безiнвентарне (Рис.4: 2).

Поховання 43 (1970 р.). (Раскоп XII, кв.34-34, гл.0,54 м вiд СДП). Групове поховання (Рис.1: 1). Скелет N1. Дорослий. Лежав скорчено на правому боцi, головою на пiвнiчний захiд; ноги зiгнутi в колiнах пiд прямим кутом; кистi рук перед обличчям. Перед обличчям скелета N1 стояв череп /"скелет N2"/. Кiстки його дуже тонкi (пiдлiток?). Iншi кiстки скелету вiдсутнi. На захiд вiд черепа стояла чаша тшинецько-комарiвського типу з високою шийкою (Рис.1: 2). Чаша орнаментована прокресленими перевернутими трикутниками по шийцi та нижче перегину тулова; верхнiй та нижнiй яруси вiдокремлювали двi горизонтальнi лiнiї; мiж трикутниками нижнього ярусу - напiвкола з краплеподiбних наколiв. Скелет N3. Дитина. Скелет лежав скорчено на лiвому боцi, головою на пiвденний схiд; кистi рук перед обличчям. Таз залегав пiд бедреними кiстками скелета N1. На руцi був бронзовий багатоспiральний браслет в 3 оберти, виготовлений з плоского дроту (Рис.1: 3). Поблизу кiсток рук знайдено також пастову намистину, пофарбовану окисом мiдi.

Поховання 45 (1970 р.). (Раскоп IX, кв.82, гл.0,9 м вiд СДП). Поховання дорослої людини. Скелет лежав у сильно скорченiй позi на лiвому боцi, головою на пiвденний схiд - схiд; колiна бiля грудей; кистi рук перед обличчям. Поховання безiнвентарне (Рис.4: 1).

Поховання 46 (1970 р.). (Раскоп X, кв.79-80, гл.0,9 м вiд СДП). Поховання дитини. Здiйснене в ямi овальної форми, розмiрами 1,4x1м, орiєнтованiй по осі схiд-захiд. Скелет лежав скорчено на лiвому боцi головою на схiд. Поховання безiнвентарне (Рис.4: 4).

Поховання 47 (1970 р.). (Раскоп XII, кв.12, 22, гл.0,4 м вiд СДП). Парне поховання. Скелет N1. Дорослий. Лежав скорчено на правому боцi, головою на захiд. Бедренi кiстки нiг перпендикулярнi тулубу, берцевi кiстки притиснуті до бедрених. Лiва рука зiгнута в лiктi, кисть перед груддю; права - вздовж тулуба, кисть біля тазу. Біля колiнних суглобiв лежав людський череп /" Скелет 2"/. Поховання безiнвентарне (Рис.2: 2).

Поховання 48 (1970 р.). (Раскоп XII, кв.54, 55, 64, 65). Поховання здiйснене в пiдпрямокутнiй ямi розмiром 2,1x1,3 м, глибиною 1 м, в якiй знаходилась пiдпрямокутна глиняна споруда на каркасi з лози розмiрами 1,5x0,9 м, орiєнтована, як i яма, по лiнiї схiд-захiд. Двi стiнки ящика, торцева та бокова, добре збереглися, а двi iншi встановлюються за залишками колоди та товстої дошки, що згорiли на мiсцi. Всерединi споруди, ближче до схiдного краю, паралельно до коротких стiнок, лежали обпаленi кiстки двох скелетiв. Неподалiк лежав череп, також обпалений. Уламки ще одного черепа були зафiксованi біля захiдного краю споруди. Поховання безiнвентарне (Рис.3: 1).

Поховання 49 (1971 р.). (Раскоп VIII, кв.69, гл.0,4 м вiд СДП). Поховання дитини. Скелет лежав на спинi головою на захiд. Кiстки рук та нiг вiдсутнi; череп в уламках. Поховання супроводжувалось крем'яним вiдщепом (10 см на ПдЗх вiд правого плеча; гл.0,4 м) та крем'яним ножем на пластинi з пiдправленим ретушшю черенком, довжиною 4,5 см (70 см на ПдЗх вiд черепа; гл.0,2 м) (Рис.5: 3).

З пiдйомного матерiалу походить цiлий горщик тюльпановидної форми з максимальним розширенням тулова в нижнiй частинi (Рис.4: 5). Вiнця вiдiгнутi, потовщенi, косо зрiзанi. По шийцi посудина орнаментована групами вiдрiзкiв тонких прокреслених лiнiй, нахилених в протилежнi сторони, нижче яких, в основi шiйки, прокреслено горизонтальну лiнiю та зигзаг. H-16,5 см, Dв-13,5 см, Dд-9 см, Dmax-13,7 см. Тiсто щільне, з домiшкою дресви; поверхня добре загладжена; колiр плямами червоний, сiрий, жовтий. Скорiш за все, горщик походить зі зруйнованого поховання. Горщик знайдено у 1970 р.; зберігається у фондах ІА НАНУ.

Також у 1968 та 1970 рр. на пам'ятці було знайдено дві типові кістяні пряжки, що традиційно відносяться до культури багатоваликової кераміки [Куриленко, Отрощенко, 1998, с.241; Пряжки зберігаються у фондах ІА НАНУ; увагу автора на ці знахідки звернув В.В.Отрощенко, за що висловлюємо йому щиру подяку). Пряжки овальної форми, двохдірчасті, вигнуті у профілі, без бортика навколо великого отвору. Одна з пряжок (Рис.5: 1) має розміри 57х36,5 мм; діаметр великого отвора 16,5 мм, малого - від 4 мм зовні до-5 мм зсередини. Від другої пряжки залишилась лише внутрішня частина (відшарована) з фрагментом великого отвору (Рис.5: 2); тому тип пряжки можна уявити лише умовно. Розміри частини, що збереглася 37х30 мм, імовірні розміри приблизно 60х35 мм, діаметр великого отвора 19 мм. Очевидно, пряжки також походять зі зруйнованих поховань.

Нiяких ознак курганних насипiв на могильнику не виявлено. Безсистемна планiграфiя поховань (Рис.3: 2) дає змогу вiднести могильник до безкурганних, хоч виключити можливiсть спорудження невеликих насипiв, принаймнi над деякими похованнями, вцiлому не можна.

Всi поховання могильника за орiєнтацiєю можна подiлити на двi великi групи. До першої групи вiднесемо всi поховання, орiєнтованi головою в захiдному секторi (пох.42, 43/1, 47, 48, 49), до другої - поховання орiєнтованi головою на схiд (пох.3, 32, 39, 43/3, 45, 46). На могильниках з трупопокладенням доби пiзньої бронзи Пiвнiчної України переважає орiєнтацiя скорчених поховань головою в схiдному секторi [Лысенко, 1997, с.52-54], проте орiєнтацiя в захiдному секторi є домiнуючою серед поховань найбiльших могильникiв тшинецько-комарiвсько-сосницького кола - Гордiєвського [Березанська, Лобай, 1994, с.150] та Войцехiвського [Лагодовська, 1948, с.62-77; Лагодовська, Захарук, 1956, с.69-74].

Випростанi на спинi поховання, орiєнтованi у захiдному секторi, знаходять аналоги серед ряду поховань Середнього Поднiпров'я, вiднесених С.С.Березанською до культури багатоваликової керамiки (КБК) [Березанская, 1986, с.19]. Аналогiчне поховання на могильнику Малополовецьке-3 на Фастiвщинi (комплекс 1 поховання 3) має радiовуглецеву дату 3270+/-30 BP (1616-1446 cal BC, Кі6204) [Лысенко, 1998, с.102; Ковалюх, Скрипкин, Клочко, Лысенко, 1998, с.90]. Крім того, з Малополовецького могильника походять ще 4 випростані на спині поховання західної орієнтації (№№32, 37, 41, 48) та одне дитяче поховання тотожне за позою, але орієнтоване головою на схід (№55) [Лысенко, Лысенко, 1998, с.101=106]

Поховання 47 дослiджуваного могильника, що має захiдну орiєнтацiю та "катакомбну" позицiю рук, знаходить аналоги серед раннiх поховань КБК Схiдної України [Писларий, 1991, с.56].

Дослiдження останнiх рокiв дають змогу стверджувати, що у Середньому Поднiпров'ї значна частина пам'яток, що традицiйно вiдносять до так званної "КБК", синхронна пам'яткам, які відносяться до так званної "схiднотшинецької культури". Так, на могильнику Росава Миронiвського р-ну, дослiдженому в 1984 р. В.I.Клочком, було розкопано 10 поховань КБК [Клочко, Воронцов, Салий, 1984]. Отриманi М.М.Ковалюхом радіовуглецеві дати цих поховань (курган 2/1: Кі6214, 3180+/-40 BP, 1518-1392 cal BC; курган 4/2: Кі6215, 3200+/-30 BP, 1514-1416 cal BC; курган 8/2: Кі6217, 3210+/-30 BP, 1518-1422 cal BC; 8/7: Кі6218, 3240+/-30 BP, 1618-1410 cal BC) дають змогу синхронiзувати поховання КБК Росавського могильника з третiм етапом могильника Малополовецьке-3 (МП-III 1500-1400 cal BC; поховання 1-10, 17, 32, 34-38, 41, 47-50, 52, 54-57). Відзначимо, що з поховання 2 кургану 8 Росавського могильника походить кістяна двохдірчаста опукла пряжка овальної форми з бортиком навколо центрального отвору. До цього ж хронологiчного горизонту можна також вiднести ряд поховань могильника Журавлиха Ставищенського р-ну, дослiдженого в 1982 р. Г.Т.Ковпаненко [Ковпаненко, Мурзин, Бессонова, Бунятян, Рычков, отчет 1982 г.; Ковпаненко, 1984, с.273], що також не мають сталої пози та ориєнтацiї. Отримана М.М.Ковалюхом для поховання 6 кургану 3 радiовуглецева дата становить 3170+/-35 BP (1514-1392 cal BC, Кі6224).

Серед поховань, орiєнтованих у схiдному секторi повнiстю в анатомiчному порядку були дослiдженi скелети лише двох поховань. Поховання 39, здiйснене в сильно скорченiй позi, знаходить прямi аналоги серед великої групи сильно скорчених поховань схiдної орiєнтацiї Малополовецького могильника [Лысенко, 1998, с.95-117], якi на пiдставi значного пакету радiовуглецевих дат всi вiднесено до третього етапу iснування могильника (МП-III 1500-1400 cal BC). Поховання 32 за позою подiбне до поховань 2 та 4 у курганi бiля с.Харівка Путивльського р-на Сумської обл. [Молодцов, 1997, с.85-89], а також поховання 1 могильника Малополовецьке-3 (Рис.2: 3).

Привертає увагу поховання 48, здiйснене у своєрiдному саркофазi, торцевi стiнки якого були замазанi глиною. Дещо схожу деталь поховальних споруд спостерiгаємо на Гордiєвському могильнику, де в рядi випадкiв глиною ретельно замазувалися усi отвори, що залишилися мiж дерев'яними деталями ящикiв; простiр мiж саркофагом i стiнками ями щiльно засипався землею. У рядi випадкiв дерев'янi споруди Гордiєвського могильника пiсля спорудження пiдпалювались [Березанська, Лобай, 1994, с.150]. Подiбний ритуал спостерiгаємо й стосовно поховання 48 Козаровицького могильника. При цьому слiд звернути увагу на той факт, що хоч на Гордiєвському могильнику дерев'янi саркофаги в ямах i зустрiчаються починаючи з першої хронологiчної групи [Hord.I, 1500-1300 рр. до н.е.], глиняна обмазка стiн зафiксована лише в пiзнiй групi курганiв (кургани 32, 35) [Berezanskaja, Klocko, 1998]. На Пiвнiчнiй Українi залишки дерев'яного саркофага зафiксовано також у курганi 2 бiля с.Iвання Рiвненської обл.. Радiовуглецева дата кургану (не калібрована ?) 1285+/-35 р. до н.е. [Свешников, 1968, с.159-168; Березанская, 1982, рис.54.].

Найбiльш цiкавим похованням доби бронзи на могильнику є колективне поховання 43. Подiбнi поховання з покладенням скелетiв головами у протилежнi сторони С.С.Березанська вважає типовими для схiднотинецької культури (СТК) [Березанская, 1972, с.70]. Знайдена в похованнi чаша дає змогу без сумнiвiв вiднести поховання до пам'яток тшинецького кругу. Подiбнi чашi з опуклими боками та високою шийкою Б.А.Молодцов вiднiс до другої фази розвитку керамiчного комплексу СТК [Молодцов, 1994, с.122-124]. Слiд вiдмiтити, що до тiєї самої фази дослiдник вiдносить й високi банки з косо зрiзаними назовнi вiнцями, подiбнi до посудини, знайденої серед пiдйомного матерiалу. Досить широко поширенi серед пам'яток тшинецького круга й багатоспiральнi браслети в 3-4 оберти.

Привертає увагу зафiксований на могильнику культ ритуального вiдрiзання голови, простежений в трьох випадках (пох.3, 43, 47). Найбiльшу увагу привертає голова ("скелет 2"), покладена в похованнi 43 в головах скелета дорослого в якостi своєрiдного "iнвентарю". На сьогоднi нам вiдомо ще чотири випадки подiбного ритуалу на територiї Пiвнiчної України: поховання 2-4 кургана 5 Войцехiвського могильника [Лагодовська, 1948, с.68], поховання 2 в житлi 1 на поселеннi Костянець [Свєшніков, 1947, с.10, 14, рис.2], поховання 2 кургану 6 могильника Лука Врублевецька [Шовкопляс 1950, рис.52], поховання 1 комплекса 1 могильника Малополовецьке-3 [Шишкін, Лисенко, 1996, с.146-150] (Рис.2: 3). В останьому похованнi також знайдено 2 спiральнi браслета в три оберти, подiбнi до козаровицького. Радiовуглецева дата поховання 3225+45 BP (1606-1406 cal BC, Кі6352). Слiд звернути увагу на те, що некалiбрована дата поховання 1 Малополовецького могильника досить близька радiовуглецевiй датi кургана 2 бiля с.Iвання, з якого також походять багатоспiральнi браслети та браслети зi спiральними щитками, подiбнi до малополовецьких. Випадки ритуального відрізання голови, штучної обробки черепів та поховання поодиноких черепів або щелеп чітко зафіксовані у другому та третьому хронологічному горизонтах Малополовецького могильника (поховання 1, 5, 6, 12, 13, 16, 19, 21, 22, 23, 24, 28, 29, 30, 31, 34, 35, 37, 38, 47, 49, 50, 52, 54, 56, 57).

В цiлому, на пiдставi приведених аналогiй Козаровицький могильник можна досить впевнено синхронiзувати з третiм етапом iснування Малополовецького могильника на Фастiвщинi та пізнім шаром "КБК" Росавського могильника під Миронiвкою та датувати в межах 15 ст. до н.е. До цього ж хронологiчного горизонту можна вiднести найбiльш раннi кургани Гордіївського могильника на Вiнничинi, курган 2 бiля с.Iвання на Рiвненщинi та бiльшiсть поховань Войцехiвського могильника.

Вiдсутнiсть серед поховань Козаровичського могильника стiйкої пози та орiєнтацiї похованих, на нашу думку, пов'язана з iнтенсифiкацiєю взаємопроникнення рiзнокультурних компонентiв у Середньому Поднiпров'ї в серединi 2 тис. до н.е. Це можна вважати характерною ознакою етапу МП-III на Київському Правобережжi. Подібна ситуація спостерігається також на Росавському та Малополовецькому могильниках, хоч на останьому і виділяються планіграфічно дві синхронні групи різнообрядових поховань: скорчених на боку східної орієнтації та випростаних на спині західної орієнтації. При цьому спостерігається певна тенденція залежності орієнтації поховань від ландшафтних особливостей, зокрема напрямку течії річки (Рис.6).

Внаслiдок картографування могильникiв тшинецько-комарiвсько-сосницького кола було встановлено, що могильники з iнгумацiями майже всi пов'язанi з лiсостеповими ландшафтами Лiсостепової зони [Лисенко, 1998, с.29-31]. Винятком є лише деякi пам'ятки Середнього Подесення (Бiлi Береги, Квiтунь, Радутiно, Юдиново), що межують з познякiвською культурою; належність останніх до зазначеного кругу пам'яток взагалі заперечується деякими дослідниками [Куріленко, Отрощенко, 1998, с.247] У Київському Поднiпров'ї, на сьогоднi, Козаровицький могильник є єдиним могильником, розташованим не в Лiсостепу, всi поховання якого здiйсненi за обрядом iнгумацiї. При цьому слiд вiдзначити, що могильник розташований серед лісостепового ландшафту, на лесовому останцi, на вiдмiну вiд могильникiв з кремацiями Київського Полiсся, що займали похилi пiщанi тераси та пiщанi пiдвищення у заплавах. Залишки такого могильника, до речi, виявленi на пiвдень вiд села Козаровичi на лiвому березi р.Iрпiнь [Березанская, 1972, с.196].

Саме зв'язок з лісостеповим ландшафтом, на нашу думку, є головним фактором, що визначає культурну належність Козаровицького могильника. При цьому під культурою ми розуміємо адаптацію людини до певного ландшафту у певний природно-кліматичний та історичний період, а під археологічною культурою - матеріальні залишки цієї адаптації [Лысенко, 1999, с.116-117]. Могильник в ур.Буславка, що поєднує риси, які традиційно відносяться до різних археологічних культур, зокрема багатоваликової кераміки та східнотшинецької, на нашу думку, є типовим пам'ятником києво-черкаської лісостепової культури доби пізньої бронзи, що, в свою чергу, є південно-східним проявом пам'яток тшинецького кола, репрезентуючих у зазначений час культуру лісової смуги Європи від Ельби до Дніпра та Десни.

Рис. 1
Рис. 2
Рис. 3
Рис. 4
Рис. 5
Рис. 6

Березанская С.С. 1972. Средний период бронзового века в Северной Украине. К.
Березанская С.С. 1982. Северная Украина в эпоху бронзы. К.
Березанская С.С. 1986. Культура многоваликовой керамики// Березанская С.С., Отрощенко В.В., Чередниченко Н.Н., Шарафутдинова И.Н. Культуры эпохи бронзы на территории Украины. К.
Березанська С.С., Лобай Б.I. 1994. Курганний могильник бронзової доби поблизу с.Гордiївка на Пiвденному Бузi (попереднє повiдомлення) // Археологiя. N4.
Лагодовська О.Ф. 1948. Войцехiвський могильник бронзової доби на Волинi// Археологiя. т.II.
Лагодовська О.Ф., Захарук Ю.М. 1956. Новi дослiдження Войцехiвського могильника// АП. т.VI.
Клочко В.И., Воронцов Д.О., Салий Н.Г. 1984. Отчет о работе мироновской экспедиции в 1984 г// НА IА НАНУ. N1984/44.

Ковалюх Н.Н. Скрипкин В.В., Клочко В.И., Лысенко С.Д. 1998. Изотопная хронология археологического памятника Малополовецкое (Украина)// "Trzciniec" - system kulturowy czy interkulturowy proces. Poznan.
Ковпаненко Г.Т., Мурзин В.Ю., Бессонова С.С., Бунятян Е.П., Рычков Н.А. 1982. Отчет о работе Лесостепной Правобережной экспедиции за 1982 год// НА IА НАНУ. N1982/17, ф.експ. N20318.
Ковпаненко Г.Т. 1984. Исследование курганов в Киевской области// АО 1982.
Круц В.А. 1968. Отчет о раскопках археологических памятников у с,Казаровичи Киевской области в г// НА IА НАНУ. N1968/6а.
Круц В.А., Максимов Е.В. 1969. Отчет о работе Киевской экспедиции в 1969 г// НА IА НАНУ. N1969/1.
Круц В.А., Максимов Е.В., Петровская Е.А. 1970. Отчет о раскопках многослойного памятника у с.Казаровичи Киево-Святошинского района Киевской области в 1970 г// НА IА НАНУ. N1970/29.
Круц В.А., Максимов Е.В. 1971. Отчет о раскопках многослойного поселения у с.Казаровичи Киевской области в 1971 г// НА IА НАНУ. N1971/5.
Круц В.А. 1977. Позднетрипольские памятники Среднего Поднепровья. К.

Куриленко В.Э., Отрощенко В.В. 1998. Сосницька культура Подесення та її зв'язки із східдними сусідами// "Trzciniec" - system kulturowy czy interkulturowy proces. Poznan.
Лысенко С.Д. 1997. Погребальные памятники тшинецко-комаровско-сосницкой культурно-исторической общности (восточный регион)// "Trzciniec: system kulturowy czy interkulturowy proces". Streszczenia referatow. Poznan.
Лысенко С.Д. 1998. Результаты исследования могильника Малополовецкое-3 на Киевщине в 1993-1997 годах// "Trzciniec" - system kulturowy czy interkulturowy proces. Poznan.
Лисенко С.Д. 1998. До питання про поховальний обряд схiднотшинецької культури.// Переяславська земля і духовний світ людини. (Тези всеукраїнської наукової конференцiї, 26-28 вересня 1996 р., м.Переяслав-Хмельницький). К., Переяслав-Хмельницький.
Лысенко С.Д. 1999. Ареалы типов артефактов и динамика культурно-исторических процессов эпохи бронзы в Северной Украине// Етнічна історія народів Європи: Національні меншини. Етноархеологія. К.

Лысенко С.Д., Лысенко С.С. 1998. Исследования на могильнике Малополовецкое-3 в 1998 г// Археологічні відкриття польового сезону 1998 р. К.
Молодцов Б.А. 1994. Керамика как источник периодизации восточнотшинецкой культуры// Древнейшие общности земледельцев и скотоводов Северного Причерноморья. V тыс. до н.э. - V в.н.э.. Тирасполь.
Молодцов Б.А. 1997. Памятники эпохи бронзы у с.Харьевка// Археологiчнi дослiдження в Українi 1993 року. К.

Писларий И.А. 1991. Погребальный обряд племен культуры многоваликовой керамики// Древняя история населения Украины.- К.
Свєшнiков I.К. 1947. З археологiчних дослiдiв, проведених на полi "Лиственщина" в с.Костянець, Дубенського р-ну, Ровенської обл// НА IА НАНУ. N1947/6.
Свешников И.К. 1968. Богатые погребения комаровской культуры у с.Иванья Ровенской области// СА. N2.
Шишкiн Р.Г., Лисенко С.Д. 1996. Поховання схiднотшинецької культури поблизу с.Малополовецьке// Археологiя. N1.
Шовкопляс И.Г. 1950. Курганный могильник на Среднем Днестре. (Отчет о работе Средне- Днестровской экспедиции в 1949-1950 гг.)// НА IА НАНУ. N1950/5.- ф.експ. N1135.

Berezanskaja S.S, Klocko V.I. 1998. Das Graeberfeld von Hordeevka.- Muenchen.

С.Д. Лисенко. Козаровицький могильник доби пізньої бронзи / Сервер восточноевропейской археологии, (http://archaeology.kiev.ua/pub/lysenko.htm).

С.Д. Лисенко. Козаровицький могильник доби пізньої бронзи // Vita Antiqua, 2-1999. С. 69-75.